Галина Стельмащук • Марія Гарасовська-Дачишин

112 Громадська робота Як говорилося вище, Марія Гарасовська-Дачишин з юних літ займалася громадською роботою, була активною під час нав- чання у Кракові і в подальшому житті. В одній з публікацій у «Краківських вістях» від 18.03.1941 р. зокрема повідомлялося, що «в суботу, 15. березня, відбулася з нагоди 80-их роковин смерти Тараса Шевченка у салі Старого Театру у Кракові свя- точна Академія. Орґанізував її краківський Український допо- моговий комітет (УДК). Пані Марія Гарасовська-Дачишин декламувала на цьому зі- бранні уривки з «Гайдамаків». Ця поема манила вже неодного українського декламатора своїми драматичними зворотами та, може, саме трудністю передати їх. П-ні М. Дачишин має безу- мовний декляматорський талант, видно теж відразу, що річ, яку вона деклямує, вона перетривала й у нюансах її розуміє. Але не вина навіть найбільшої драматичної артистки, коли вона вибірає для рецитації поему, немов прикметну для мужеської рецитації: ніяка жінка у світі не зможе добути належних акор- дів сили й розпуки в приказі Залізняка: «Оттак, оттак! Добре діти! Мордуйте скажених! Добре хлопці! («Червоний бенкет»). Ось напр. ліричний уступ «Із-за лісу, з-за туману» («Свято в Чи- гирині»), який вимагає мягкости інтонації – вийшов справді гарно, переконливо й зворушливо». Марія Гарасовська-Дачишин ніколи не відмовлялася викону- вати працю, яку потребувала громада: малювала портрети ді- ячів культури та знакових особистостей, створювала декорації сцен, графічні оформлення книг, журналів, програм до різно- манітних заходів, які проводила українська громада у Чикаго. Пласт і церква у Гантері видали з її творами поштові листівки, Різдвяна вітальна листівка «Веселих свят». Туш, перо. 1980 Обкладинка журналу «Жіночий світ». Туш, перо. 1964