Галина Стельмащук • Марія Гарасовська-Дачишин

17 До вступу у Краківську академію мистецтв Марія готувалася дуже наполегливо і серйозно. Щоби досконало оволодіти ри- сунком, найперш анатомічним, записалася до відомої у Кракові школи професораЮзефаМегоффера. Вчителемрисунку ушколі був молодший брат відомого єврейського художника Мауриція Готтліба професор Леопольд Ґоттліб. Маурицій Готтліб (1856- 1879) походив з Дрогобича, був однокласником Івана Франка та улюбленимучнемЯнаМатейка.Нажаль, надзвичайно таланови- тий художник помер дуже рано, проживши всього 23 роки. Його молодший брат Леопольд народився також у Дрогобичі 1879 р. (у деяких джерелах вказується інша дата – 1883 р), помер – 1934р. Здобувши добру підготовку у професора Леопольда Готтлі- ба, Марія Гарасовська успішно склала конкурсний іспит і у 1932 р. була прийнята на Загальний відділ Академії мис- тецтв у Кракові. Викладали там знані тоді мистці − Владис- лав Яроцький, Станіслав Філіпкевич, Казимир Сіхульський. Впродовж двох років вчилася скульптури у Ксаверія Дуніков- ського. У свідоцтві за 1932-1933 навчальні роки вказано, які дисципліни студіювала майбутня мисткиня. Це були рису- нок, фігуративне малярство, малярство краєвидів, скульпту- ра, відливання скульптури, рисунок вечірній, графіка, ана- томія, перспектива, технологія малярства, історія мистецтв, історія архітектури, робота в матеріалі. На заняттях ве- чірнього рисунка потрібно було виконувати швидкі начерки. На третьому році навчання 18 кращих студентів Краківської академії мистецтв (серед них була і Марія Гарасовська, яка здо- була конкурсну премію у класі Казимира Сіхульського) профе- сори відібрали для поїздки на стажування до Відня. Вже у Відні вирішила, що далі буде навчатися малярства у класі професора Фредерика Павтша (1877-1950) − «польського Рубенса», як нази- вали тодішнього ректора Академії. Але здійснити це бажання було не просто. Професор Фредерик Павтш не брав у свій клас на навчання жінок. Повернувшись з Відня в Академію, М. Га- расовська-Дачишин своєю енергією, ерудицією, талантом, пе- ремогла упередженого до жінок-мисткинь професора Ф. Павт- ша, який не хотів її брати на навчання до свого класу. І згодом вона стала визначною його ученицею. Її учитель був видатним