Галина Стельмащук • Марія Гарасовська-Дачишин

25 Мотиви українського народного мистецтва у побутовому жанрі У перше десятиріччя перебування в Америці художниця ча- сто звертається до сюжетів, пов’язаних з Україною. До таких належить полотно широкого формату «Шалена Гуцулія в ніч на Івана Купала», 1960. На полотні бачимо багатофігурну ком- позицію. У центрі картини палає ватра, через яку у високому стрибку «летить» легінь, тримаючи у правій руці топірець – бартку. З правої та лівої сторін полотна закомпоновано гуцула і гуцулку, які кружляють у танці в шаленому ритмі «Аркана». Їх мисткиня зобразила у гуцульських строях: білих вишитих сорочках і шкіряних безрукавках-кептарях, червоних шта- нах-крашаницях. Позаду легіня, який здійнявся над палаю- чим вогнищем, зображено ряд гуцулів також у білих сорочках і червоних штанах-крашеницях. Постаті танцюючих показані у посилено динамічному русі. Так само експресивно прописа- но тло картини, зелено-сині гори з відблиском вогню на них і яскравий повний місяць, який пробивається крізь червоняве, осяяне ватрою повітря. Картина насичена яскравими кольора- ми, але всі вони становлять органічне єдине ціле. Хоч полотно великого формату, видається, що цей динамічний, кольоровий шал написаний мисткинею на одному диханні. Про те, що Марія Гарасовська-Дачишин добре знала народне мистецтво, звичаї та обряди свого народу, в котрий раз пере- конуємося, розглядаючи її твір «Українська народна твор- чість», 1960. Полотно також великих розмірів, виконане олій- ними фарбами. У композиції твору бачимо молоду жінку з двома дітьми. Жінка може бути символом української моло- дої мами, символом України. Всі персонажі твору в україн- ському національному вбранні. Жінку художниця одягнула у