Галина Стельмащук • Марія Гарасовська-Дачишин

32 сорочечці, поясне вбрання у дівчинки – червона обгортка. Над чолом покладена червона стрічка, над вушком застромлений букетик квітів. Дівчинка ще маленька, тому віночок одягати на голівку їй ще рано. Всі ці обрядові тонкощі, як бачимо, добре відомі художниці. Голова жінки нахилена над книжкою, вона зосереджено читає текст, хлопчик уважно осмислює почуте, дівчинка подалася вперед до книги і з такою зацікавленістю слухає маму, наче сама хоче читати ту книгу. Таку ідилічну кар- тину реально літом можна було бачити в українській садибі, поки українців не прийшли «визволяти» більшовицькі орди. Марія Гарасовська-Дачишин дуже любила квіти. Вона не мис- лить українську садибу без них. Тому біля дерев’яної лавки вона зобразила килим з живих синіх квітів, які потопають у зелені. На другому плані зображено синьо-зелені кущі і стовбур дере- ва, вгорі − жовте тло. Зліва на ньому українські вояки, а перед ними летить на коні військовий вершник. З правої сторони, вдалині церква і велелюдний гурт біля неї. У своїх творах Марія Гарасовська-Даишин завжди прагнула відобразити, візуалізувати, оживити історичні події, які від- бувалися у той чи інший час в Україні. Так, до відзначення 1000-ліття Хрещення України мисткиня створила кілька тво- рів. На одній з картин зображено Матір Божу, монастир; спра- ва вгорі на тлі сонця і сонячних променів тризуб, герб України. Під ним, справа, Великий князь Рівноапостольний Володимир тримає в руках хрест, символ хрещення України. Володимир Великий зображений у князівських шатах. На ньому довга сорочка-диветисій, золотий плащ-корзно, оздоблений вишив- кою і скріплений на плечі застібкою-фібулою. На голові золота корона. Очі князя звернуті до Матері Божої. Зліва внизу − зо- лоті бані церкви і Дніпро. Над Церквою напис «Millenaire 988- 1988 de L’UKRAINE Chretienne Hommage de NOTRE-DAME de Lourdes». Твір написаний з переважанням жовтого і блакитно- го кольорів − барв українського прапора. З репродукції цього полотна у 1987 р. була видана листівка.