Галина Стельмащук • Марія Гарасовська-Дачишин

49 Релігійні мотиви творчості органічні для світовідчування Ма- рії Гарасовської-Дачишин, що є не лише наслідком виховання в сім’ї священика, але й всією атмосферою рідного оточення. Марія Гарасовська-Дачишин – авторка багатьох ікон, здебіль- шого виконаних темперою, навіяних теплом релігійного почут- тя любові і добра та української духовності. У доробку мист- кині є ікони виконані темперою у неовізантійському стилі. Це ікона «Цариця Неба Молися за нас», 1980. На пурпуровому тлі, яке нагадує українську тканину з геометричним орнаментом, зображено «Богородицю неустанної помочі», одягнену в пур- пурову туніку. Викіт туніки довкола шиї та низ рукавів підкрес- лені золотою стрічкою. Голова і плечі покриті синім мафорієм. Навіть у цьому канонічному сюжеті бачимо намагання додати в орнамент елементи українського декору. Корона Богородиці вписана у золотий німб, прикрашений рослинним орнаментом і становить з ним єдине ціле. Такий же художній прийом вико- ристано у німбі маленького Ісуса, зодягненого у зелену туніку і пурпуровий гематій. Обабіч німба ангели з атрибутами, якими катували Ісуса Христа. Ікона «Святий архангел Михаїл» (вланість онука художниці Михайла Тарана), написана також у неовізантійському стилі. Святий архангел Михаїл зображений на охристому та світ- ло-коричневому тлі, прикрашеному мотивами сварги. Архан- гела художниця зобразила у туніці, прикрашеній ромбічними мотивами. На плечі накинутий червоний плащ, скріплений на грудях оздобою-клямрою. Такий одяг носили українські князі. За плечима архангела біло-голубі крила, у правій руці тримає меч, а у лівій – щит. Обличчя Архангела добре змодельоване світлом і тінями. Широко відкриті карі очі звернені до глядача. Тверда постава, спокійне і впевнене обличчя, меч і щит у його руках говорять про покровительство церкви і мирян. У більшості ікон Богородичного циклу, які призначалися для українських родин, народні мотиви проявляються ще виразні- ше. Богоматір переважно вбрана в українську ношу, бо як уже було відзначено, рідне оточення з батьківської хати на все жит- тя закарбувалося в пам’яті художниці. Іноді на те, що це не про- сто жінка, а Матір Божа, промовисто вказують німби довкола