Галина Стельмащук • Марія Гарасовська-Дачишин

9 сцени. Як малярка вона працювала у техніках олії, акварелі, темпери (ікони). Марія Гарасовська-Дачишин була членом Асоціації Незалежних Українських Митців (АНУМ) у Льво- ві, Об’єднання Українських Митців Америки (ОУМА), а та- кож і мистецьких американських спілок. Вона належить до широкого кола українських художників, які опинившись на вимушеній еміграції, продовжували творчо працюва- ти в різних країнах світу, передовсім у США. Про неї пи- сали, що «…Вона трудовита бджілка − мисткиня, сповне- на українською містикою… Очима душі бачить у кожному чужому краєвиді щось своє, рідне, іншими словами: вона транспонує українські краєвиди на чужі, або навпаки» [29]. Марія Гарасовська-Дачишин була надзвичайно активною у творчості та одночасно наділена організаційним хистом, умін- ням донести своє мистецтво до широкого глядацького загалу. Саме завдяки організаційному хисту вона брала участь у бага- тьох виставках – щороку, інколи навіть кількох. Лідія Бурачин- ська, знана серед української діаспори як мистецтвознавець, журналіст, провідник українського жіночого руху в США, від- значила у Марії Гарасовської-Дачишин одну з важливих пози- тивних рис, яка привела її до успіху, – це «віра в себе»: життє- ві труднощі, які довелося мисткині пережити, її загартували. Багато сюжетів, створених композицій мисткиня знаходила у мандрах майже по усіх штатах Америки, а також і по Європі. Схоже, що мандрування було потребою її неспокійної душі. У такий спосіб відбувався вибір сюжетів і мотивів, що з’явили- ся в результаті зіркої спостережливості над природою і оточу- ючим світом, а також композиційний задум, що вимагав спе- ціальної напруженої праці над опануванням художніх технік і технологій, котрі якнайточніше відповідали втіленню задуму в мистецький твір, який поки що жив тільки в її думці та уяві. Цей постійний самодіяльний творчий процес і робив кожен твір художниці своєрідним, а її талант – багатогранним. Власне тому життєвий шлях і творчість Марії Гарасовської-Дачишин маємо окреслити кількома якісно характеристичними періода- ми, що мають тісний зв’язок з українським мистецьким проце- сом ХХ ст., до краю драматизованим двома світовими війнами.