Галина Стельмащук • Марія Гарасовська-Дачишин

12 полковникАрміїУНР,генерал-хорунжийнаеміграції)[44,с.773]**. ОтецьСтаніслав дбав такожпро те, щобивиховуватидляцеркви майбутніх дияконів. Відбирав хлопчиків, які мали хороші голо- си і залучав їх співати у церковному хорі. За участю о. Станіс- лава у селі постали кооперативи, «Народний дім», «Ощадність», гуртки «Рідної школи», товариство «Відродження». Не див- но, що така активність селян с. Себечева викликала обурення польської влади. Тому польська пацифікація українських сіл восени 1930 р. не оминула і с. Себечева. Наїзд пацифікаторів знищив десятирічну працю всього села. Били і катували селян, ображали священика і навіть знищили власну велику бібліоте- ку та фортепіано Гарасовських. Але селяни разом із своїм свя- щеником продовжували боротися за право бути українцями. Вже у 1931 р. парох установив щорічне відзначення роковин «Першого листопада», у 1933 р. селяни продемонстрували свою єдність зі здвигом «Українська молодь Христові», який відбувся у Львові, у селі продовжували діяти пластунські курені. Діти священика були серед активістів села. [44, с. 775]. Свідоцтво про навчання у Львівській вчительській семінарії. 1928/29