Галина Стельмащук • Марія Гарасовська-Дачишин

20 мольберт перед нею. Створений Я. Лукавецьким образ Марії Гарасовської становить документальну пам’ятку про період її навчання у Краківській академії мистецтв, [19, с. 20]. У тому ж році Ярослав Лукавецький виконв «Дружній шарж художниці М. Гарасовської», Краків, 1935 [19, с. 84]. Портрети знаходяться у власності родини [52]. На їх опублікування у нашій книзі дозвіл люб’язно надала донька Марії Гарасовської-Дачишин Христина Таран, яка мешкає у Чикаго. Ще студенткою, як член мистецького гуртка «Зарево», Марія Гарасовська стала на шлях професійного художника і почала брати участь у виставках. Зокрема на «Ретроспективну вистав- ку українського мистецтва за останні ХХХ літ», влаштовану у Львові в 1935 р. подала картину «Церква у Вербіжі». На «Шосту виставку Асоціації незалежних українських митців. Маляр- ство, різьба, графіка, рисунок», яка також відбулася у Львові 16 грудня 1934р. − 14 січня 1935р., представила вже три твори − «Реве та стогне», «Ой, впав стрілець», «Ніч така, господи». Наз- ви творів вказують на українську тематику, якою захоплювала- ся художниця. Можливо, духовний наставник Марії Гарасовської професор Ягеллонського університету Богдан Лепкий порадив їй рівно- часно з Академією мистецтв навчатися у Ягеллонському уні- верситеті. Отже, крім Академії мистецтв Марія закінчила Пе- дагогічне відділення Ягеллонського Університету, а згодом – ще й Інститут реклами в Катовицях. У подальшому це допомогло художниці у пошуках роботи. До Другої світової війни вона викладала рисунок і техніку реклами в Торговельній гімназії у Тчеві ( б/Данціґу) на Помор’ї. На початку війни працювала як декоратор мандрівного театру «Граніт», з яким їздила по Холм- щині. У 1940 р. Марія Гарасовська одружилася з політичним ді- ячем, інженером Юрієм Дачишином. Ім’я Юрія Дачишина мало кому відоме в Україні. А тим часом він був активним учасником українського визвольного руху в Галичині і заслуговує на добру згадку. Недарма ж і Марія Гарасовська доєднала його прізвище до свого батьківського. Досі не все нам відомо, але з публіка- цій та документів знаємо, що шість років – від 1933 до 1939 він був в’язнем у польські тюрмі із суворим режимом. Він проходив Свідоцтво про закінчення навчання на першому курсі 1932/1933 у класі професора Владислава Яроцького. Свідоцтво про зарахування Марії Гарасовської-Дачишин в Краківську Академію. 1932