Галина Стельмащук • Марія Гарасовська-Дачишин

71 воно камінний. Колорадо» (олія). Обидві написані у 1960 р. За два роки перебування у штаті Колорадо п. Марія малювала око- лиці, яких до неї не торкався пензель митця. Іван Кейван від- значав, що з «Цього мистецького рейду привезла 75 пейзажів, а це великий вклад у мистецтво» [30, с.16]. Мандруючи вздовж річки Колорадо Марія зобразила величні колорадські верхи гір, каньйони й озера. На це вказують назви картин − «Гора Со- пріс», «Марун Беллс», річка «Рорінг Форк», «Висяче озеро» тоб- то, озеро високо в горах, «Ехо Лейк». Щоби змалювати пейзаж, який її зацікавив, вона у мороз, через глибокі сніги, хуртовини, пробивалася до свого об’єкта. Хоч замерзали руки і дерев’яніли пальці, вона все ж написала «Ведмеже озеро», з неймовірними тонами білого снігу, «Пейкс Пік», верхи гір «Евергрін», які нага- дали їй рідні Карпати. Багато подорожуючи Північною Америкою, М. Гарасовська-Да- чишин тонко відчувала і передавала на полотнах красу кожного її штату. Цей тематичний доробок – сотні пейзажів із 14 штатів США, понад 100 полотен великого формату з барвистого Коло- радо. Після однієї з поїздок у гори Марія розповідає як вона пи- сала картини: «Ось бачите цю повінь у Колорадо – ці три обра- зи? За один день їх намалювала. Стихія шаліла. Вода, гори, небо мінялося на моїх очах, аж поки не стишилося і небо синє-синє, ось бачите – лягло на цю гору». Життя і рух, темпераментрий рисунок – стихія полотен Марії Гарасовської-Дачишин. У пейзажах мисткині бачимо синтез техніки й ерудиції, тон- кого й прозорого накладання мозаїчних фарб тісно пов’язаних між собою в одне гармонійне ціле. Художниця Марія Гарасовська-Дачишин не любила малювати мертву природу. Її вабила жива природа, миттєвості та пульс життя, колір та невидимі душевні переживання, котрі треба вміти вловити. Критики виставкових творів завжди відзнача- ли, що в Європі художниця віддавала перевагу портретам, а в Америці опанувала досконало пейзаж. Проте, багато пейзажів художниця виконала і в інших країнах. Десятки її картин на- писані в Канаді, Італії, Польщі (Лемківщина), Югославії. За сло- вами мисткині Загреб нагадував їй Краків і Львів, які викли- кали спомини з часів юності. Частину краси Югославії Марія