Галина Стельмащук • Марія Гарасовська-Дачишин

72 Гарасовська-Дачишин повезла до Америки, але чотири робо- ти залишилися у Югославії (тоді така країна була соборною) на згадку про запальну малярку: одна у Девятині, одна в Баня Лукі, і дві в Загребі. [21, с. 50]. Преса відзначає багато її лагідних, спокійних, ліричних пейзажів, зокрема, пейзаж «Ранок». На полотні бачимо стежечку, що огинає самотнє дерево. Здається, вона веде у дитинство і юність, що пройшли в Україні. Такі емо- ції картина викликала у багатьох глядачів, які згадували кожен своє − хтось Буковину, хтось Поділля, хтось Опілля… Багато уваги Марія Гарасовська-Дачишин приділяла архітек- турним пейзажам. Перше, що в них впадає в око – точний кон- структивний рисунок: її будівлі міцно стоять на землі. Рисунок супроводжується безпомильним відчуттям кольорів і світла та вмінням будувати форму за допомогою тіней і світла, наповне- них симфонією кольорів. Вузькі вулички і затишні подвір’я За- греба і Риму, залиті сяючим сонячним світлом. Архітектурні пейзажі Риму, а їх художниця написала понад 200, вражають панорамністю, зокрема, полотна «Вид на Рим», «Понте-Мільвіо», «Монумент Віктора Еммануїла ІІ і Церква Марії», «Вид на Форум з даху музею», «Замок св. Ангела», «Вид на Рим з гори Джіанікольо» (усі 1973 р.). Більшість з цих творів знаходяться у Римі. Там само знаходиться кімната з творами Михайла Мороза. Мимоволі я порівнювала їх твори. Багато в них є спільного, зокрема, у колористиці. Проте, малярська мова Марії Гарасовської-Дачишин видалася мені витонченішою. Вражає також її масштабне бачення, вміння охопити зором великий простір. Складається враження, що вона фіксує свої об’єкти з висоти польоту птаха. Це стосується і панорамних пейзажів гір з населеними пунктами у межигір’ях. В цілому для творчості художниці характерна експресія, від- чуття форми, широкий мазок пензлем, панорамне сприйнят- тя природи, яку вона вдало компонує на полотні, і безперечно, неймовірне відчуття кольору, безпомильне чергування світла й тіні. Разом з тим, її пейзажі імпресіоністичні. Свої враження мисткиня швидко переносить на полотно «переливає ріки й озера, разом із рибами і жабами, що в них на той час пережи- вають, пересаджує ліси й найкращі дерева та зриває для вічних