А. Арнц, Ґ. Якоб • Схема-терапія: модель роботи з частками

ПЕРЕДМОВА Пригадую, як приблизно десять років тому мені до рук потрапила перша і єдина на той час книжка зі схема-терапії авторства Джефрі Янга. Завдяки їй відбулося моє знайомство з цим методом. Мої відчуття можна було описати одним словом – «Нарешті!». Я відчував, що знайшов саме той метод, якого мені не вистачало, який пропонував мудру інтеграцію усіх тих технік і підходів, які мені подобались і які хотілося поєднати й використовувати у власній психотерапевтичній практиці. У схема-терапії є усе те, що в інших методах було лише частково – у ній зібрано чудову «композицію» технік у цілісний «букет» сучасної моделі розуміння та терапії порушень особистіс ного розвитку. У схема-терапії інтегрована теорія прив’язаності та розуміння базових психологічних потреб, а також сучасні дані нейробіології розвитку. Вона акцентує на важливості міжлюдських зв’язків у житті людини, на таких стосунках, що дають відчуття довіри, безпеки, прийняття, розуміння. Тож цей метод дуже «стосунковий» – і у цьому відношенні увібрав усе сучасне розуміння важливості безпечної прив’язаності, а також різні способи терапії її порушень, зокрема емоційно-фокусовану терапію. У схема-терапії є холіс тичність когнітивно-поведінкової терапії, її структурованість, чіткість, а та кож відданість емпіричному принципу. Як і КПТ, схема-терапія особливо наголошує на важливості зміни «схем» (у КПТ вони традиційно називалися