ОБІЖНИК • 10/2021

програми допомоги. На перших етапах конкурували два взаємовиключні підходи до управління проєктами: пря- ме управління закордонними фахівцями чи самостій- не управління працівниками Карітас Укра ни з експерт- ною підтримкою. Другий підхід виявився більш стабіль- ним та набув поширення. Адже ні масштаби, ні характер потреб у постраждалих від війни з плином часу не дуже мінялися, і така діяльність потребувала довгострокових рішень. Упродовж більш ніж п’яти років мільйони людей постійно відчувають на собі складні гуманітарні наслідки воєнних дій на Сході Укра ни. За оцінками OCHA (Офіс ООН з координаці гуманітарних питань), 5,2 мільйона людей продовжують нести основний тягар збройного конфлік- ту на Сході Укра ни. 3,5 мільйона людей потребують гума- нітарно допомоги та захисту через значне мінне забруд- нення, посилення психологічних травм та згубні наслідки відсутності доступу до основних послуг. Попри численні угоди про припинення вогню, цивільні особи регулярно наражаються на ризики, пов’язані з активними бойовими діями, зокрема вздовж 427-кілометрово «ліні розмежу- вання», що розділяє постраждалу територію і відповідає довжині французько-німецького кордону. Дорогою до школи, додому, у лікарню або через «лінію розмежування» цивільні особи постійно наражають- ся на небезпеку мін і вибухових речовин, тому навіть періодичні затишшя у бойових діях не дають особливо- го полегшення. Від початку конфлікту загинуло понад 3 000 цивільних осіб і близько 9 000 було поранено. Впро- довж трьох років поспіль Укра на мала більше інцидентів, пов’язаних з протитанковими мінами, ніж будь-яка інша кра на, в яких, з урахуванням інших інцидентів, пов’яза- них з мінами та поводженням з вибухонебезпечними залишками війни (ВЗВ), загинуло понад 40% жертв серед цивільного населення у 2017–2018 роках. Кількість перетинів «ліні розмежування» через п’ять офіційних контрольних пунктів в’ зду-ви зду збільшилася на 15% у 2018 році порівняно з 2017 роком. У 2019 вона ще більше зросла. В середньому 1,1 млн перетинів здій- снювалося щомісяця. Це свідчить про високий ступінь інтегрованості населення з обох сторін ліні розмежуван- ня, незважаючи на бойові ді . Низькі температури під час суворо зими в Укра - ні разом з обмеженнями та непередбачуваністю гумані- тарного доступу, а також зменшенням або обмеженням засобів до існування ще більше погіршують гуманітарну ситуацію. Частка жінок та людей похилого віку, які страж- дають, непропорційно висока, і вони частіше наражають- ся на ризики зловживань, експлуатаці та зневаги. Через бойові ді також були пошкоджені і зруйновані будинки, лікарні, школи, дороги, системи водопостачання та інша цивільна інфраструктура, що порушує або припиняє доступ людей до цих найважливіших послуг. Внутрішньо переміщені особи (ВПО) є особливим міграційним контингентом населення Укра ни, який сформувався після анексі Криму та початку бойових дій на Донбасі. За даними Міністерства соціально політи- ки Укра ни, станом на кінець 2019 р. структурними під- розділами з питань соціального захисту населення взя- то на облік понад 1,5 млн. переселенців, які звернулися з питань виплати належно м пенсі або соціально допо- моги за новим місцем проживання. Водночас частина переселенців не зареєстровані в органах соціального захисту. ВПО концентруються переважно в містах, особли- во великих, та хніх приміських зонах. Наприклад, серед переселенців, які зареєстровані у Харківській області, майже 2/3 зосереджені в Харкові. У Миколаєві, Львові та Одесі сконцентровано від 2/3 до 3/4 загально кілько- сті ВПО у відповідних областях, у Запоріжжі цей показник нижчий (трохи менше половини) за рахунок підвище- но концентраці переселенців у східних районах облас- ті, прилеглих до Донеччини (зокрема понад 1/6 ВПО Запорізько області зареєстровані у Бердянську). У Дні- пропетровській області майже 3/4 усіх ВПО припадає на 5 найбільших міст (які належать до розряду великих), у т. ч. майже половина — на обласний центр Дніпро. На Ки вщині понад 3/4 переселенців зосереджені у п’яти 23