ОБІЖНИК • 10/2021

тощо. Чи ми сьогодні маємо такі місі у Католицькій Цер- кві у світі? Так, маємо. На територі африканського конти- ненту душпастирюють місіонери з різних кра н, переважно Європи і Америки, — і католицькі, і протестантські. Нама- гаються вжитися з місцевими племенами, а потім несуть м Слово Боже. Чи УГКЦ бере участь у цих місіях? Зараз ні. Але деякі наші священники брали участь у місіях в Африці. Наша місія, браття, є радше євангелізаційна. Що таке євангелізація? Це несення Божого Слова людям, які вже повірили в Христа, які прийняли та нства Хрещен- ня і Миропомазання. Іван Павло II досить часто наголо- шував, що майбутнє Церкви залежить не від місійності, а від того, наскільки вона буде євангелізувати людей. Папа Римський Бенедикт XVI свого часу казав про реєвангелізацію Європи, відновлення популярності хрис- тиянського віровчення у європейських кра нах. Ми вже понад 20 років беремо участь у новій євангелізаці Євро- пи. І я сподіваюсь, це триватиме і надалі. Місійність УГКЦ поза межами Укра ни спрямована передусім на укра нців. Наші вірні, які ви хали, зробили нашу Церкву місійною. Вони поставили перед церковним проводом виклик, на який довелося і доводиться відпо- відати. Адже дуже важливо, щоби наші вірні мали доступ до Святих Та нств, до катехитичного і душпастирського служіння рідною мовою. Якщо під час перших хвиль міграці укра нці на ново- му місті найперше шукали священника і будували церкву, то сьогодні мігранти намагаються будувати власний ком- форт життя, це наслідок теперішньо ментальності, яка щодалі більше охоплює все суспільство. Для майбутнього душпастиря важливо визначитися, в яку кра ну хати на служіння, і відповідно готуватися. Ми не зможемо ефективно послужити нашим людям у кра- нах хнього поселення, якщо не знатимемо мови, куль- тури та історі того народу, куди демо. Не кажу вже про налагодження зв’язків з духовенством місцево Церкви. Священник-місіонер повинен тримати руку на пуль- сі. Чувати над тим, що він може зробити, щоби полегши- ти кожній людини зустріч з Богом, допомогти знайти своє місце у Церкві. Священство — це передусім покликання. Господь вибрав саме нас, може, не найбільш здібних і таланови- тих, але тих, хто відгукнувся на Його поклик. Ми належи- мо не до яко сь професі чи клубу, ми самим Богом покли- кані до спасіння, як також покликані провадити до спасін- ня інших людей. І як можемо це здійснити — через місі . Отець РОМАН ІЛЬНИЦЬКИЙ, секретар ПМВ СЬОГОДНІ УКРАЇНСЬКІ МІГРАНТИ — ЦЕ ПЕРЕВАЖНО ЛЮДИ, ЯКІ ЛЕГАЛЬНО ПЕРЕТНУЛИ КОРДОН І МАЮТЬ ОФІЦІЙНЕ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ Війна на Сході Укра ни і анексія Криму спричинили нову хвилю міграці . З 2010 року ви хали і не повернули- ся близько 4 млн укра нців, що складає 10% населення. Це дані 2019 року. І ця п’ята хвиля міграці триває. Вона відрізняється від попередніх і кількісно, і якісно, і цілями людей, які полишають нашу державу. Декілька цікавих фактів. Лише 1% укра нців готові віддати свій паспорт роботодавцю за кордоном. Лише 2% укра нців погоджуються на нелегальний перетин кор- дону. Тільки 3% наших співвітчизників згідні працюва- ти на нелегальному виробництві. Це свідчить про те, що наші люди почали знати собі ціну, цінувати свою працю. Це зовсім інша міграція. Якщо у 90-тих роках до Італі , Іспа- ні та Португалі хало переважно укра нське жіноцтво, то сьогодні укра нські мігранти — це переважно люди, які легально перетнули кордон і здебільшого мають офіційне працевлаштування та намір залишитися. Найбільше укра нці у п’яту хвилю міграці ви жджають до Польщі, Італі , Німеччини, Чехі та Іспані . 3 млн укра нців греко-католиків проживають поза межами Укра ни, це близько 40% усіх вірних УГКЦ. Наша Церква присутня на усіх континентах. Про це постійно говорить Блаженніший Святослав. ПМВ вже скерував на стале служіння 15 священ- ників, а близько 20 осіб — у той чи той спосіб задіяні у душпастирстві в кра нах, де немає єрархічних структур УГКЦ. Розвивається душпастирство у Туреччині, Лівані, Словаччині, на Кіпрі. Також очікують на нашого священ- ника у ПАР і Та ланді. Отець АНДРІЙ ТАНАСІЙЧУК , заступник голови Канонічного відділу Патріаршої курії УГКЦ КАНОНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СЛУЖІННЯ ЗА КОРДО- НОМ: МИ НЕ МАЄМО РОБИТИ, ЩОБИ БУЛО ДОБРЕ, МИ МАЄМО РОБИТИ, ЩОБИ БУЛО ПРАВИЛЬНО Маєте пам’ятати, що ви не самі за кордоном. Не будете знати, як поступити у питаннях хрещення, сповіді чи він- чання — звертайтеся! Канонічний відділ спеціалізується і на перебуванні наших священників поза Укра ною, там, де немає єрар- хічних структур УГКЦ. Це багато кра н Європи і не тіль- ки. У Португалі чи Іспані маємо багато священників, але 47