ОБІЖНИК • 10/2021

го. Тому для Церкви карантин став нагодою вийти в світ. Завдяки інтернету Церква змогла бути зі сво ми вірни- ми онлайн наживо, стала ближчою, доступнішою. Напри- клад, люди, які ніколи не ходили до церкви, хоч, може, й жили поруч із храмом, мали нагоду побачити, який той храм має вигляд всередині. Церква змогла запрезентува- ти себе для тих, хто ніколи не був у храмі. Можливо, зав- дяки цьому хтось прийде до Церкви вперше. У моменти кризи, страху, викликів людина потребує духовного опертя. І Церква стала як раз тією інституці- єю, яка і під час карантину завжди була з людьми, яка пояснювала людям, що ці обмеження не вічні, а тимча- сові. Так важливо, щоби ми спілкувалися, підтримували комунікацію і були разом однією спільнотою Зрештою, щоби ми одне одному допомагали і дбали про те, щоби самотні люди мали належну опіку, зокрема і медичну, якщо вони потребують. ГРОМАДА, СПІЛЬНОТА, РОДИНА ТРИМАЮТЬСЯ НА СТОСУНКАХ. А СТОСУНКИ БУДУЮТЬСЯ ТОДІ, КОЛИ МИ СПІЛКУЄМОСЬ Владико, з початком пандемії і карантину, мабуть, кожен відчув страх — люди боялись захворіти, втра- тити роботу, залишитися без засобів для існування… Як зарадити цьому і повернутися до звичного життя або як навчитися існувати поряд з коронавірусом і не впадати у відчай? Думаю, нині люди вже інакше переживають коронаві- рус і ці карантинні обмеження, аніж це було на початку. Торік навесні це було щось невідоме і незнане, був пев- ний страх, кожен думав, що він помре від ковіду. А сьогод- ні дехто вже другий раз хворіє і розуміє: якщо дотримува- тися певних правил, вчасно починати лікування і загалом внутрішньо налаштувати себе правильно, це все мож- на пережити. Тут ми всі в одному човні, і нам залишаєть- ся лишень молитися. Про це говорять навіть науковці. Попри всі винайдені вакцини і протоколи лікування, які ширяться світом, бачимо, що багато залежить від само людини, від того, наскільки вона справді вірить у те, що зможе подолати недугу, не занепадає духом. Кожен має бути обережним, співвідповідальним за інших, але вод- ночас покладатися на Господа Бога. Можливо, це саме ті обставини, коли ми всі почали розуміти, що у цьому світі не все залежить від нас. Навіть ті, що звикли все контро- лювати, зрозуміли, що є на світі речі, над якими контроль має лише Господь. А як плекати спільноту в умовах карантину? Громада, спільнота, родина тримаються на стосун- ках. А стосунки будуються у спілкуванні. Якщо ми не спіл- куємось — немає ніяких стосунків. Кращого формату ще не придумали. Ми, люди, потребуємо спілкування. Ми потребуємо іншо людини, щоби пізнати самих себе. Ми потребуємо когось навпроти себе, щоби ми могли порівня- ти, що добре, а що зле, чесне-нечесне, відкрите-его стичне. Карантин поставив перед нами важливі питання: чи вміємо ми спілкуватися, чи готові бути співвідповідаль- ними одне за одного, якими є наші стосунки. Як, зреш- тою, карантин вплинув на стосунки в сім’ ? Знаємо, що багато сімей утвердилися у сво х почуттях. Хтось, можли- во, пережив кризу, хтось розійшовся. Такі стресові ситу- аці вчать нас приймати рішення бути самими собою. Те, що ми штучно набудували, в умовах карантину почи- нає ламатися, і ми мусимо самі собі сказати, чи повинен я щось змінювати або якось змінюватися сам. Думаю, для багатьох людей цей рік карантинних обме- жень був роком відкриття самих себе, став нагодою зро- зуміти самого себе, своє покликання, свою сім’ю, обста- вини. Чи я справді готовий будувати спільноту, будувати хороші стосунки чи мені ще треба цього навчитися? Владико, попри непростий карантинний рік, Вам вдалося відвідати кілька країн і скерувати нових священників до українських громад на Кіпрі і в Пор- тугалії, невдовзі поїде священник й до Словаччини. І куди саме плануєте здійснити цьогоріч душпастир- ські візити як голова ПМВ? Маємо дуже багато запрошень, всі вони актуальні, однак через відомі причини побувати всюди не зможемо. Взагалі зараз важко щось планувати. У найближчих планах — візити до Австрі і Словач- чини, тих самих кра н, з яких починали торік. Потрібно довершити розпочаті процеси створення нових громад. Також цього року плануємо, якщо Господь дозво- лить і не буде перешкод через карантин, відвідати Іспа- 8