ЛЕГКА АТЛЕТИКА

149 ПОТРІЙНИЙ СТРИБОК 1. Історія виникнення та розвиток потрійного стрибка Згадка про змагання у стрибках трапляється ще у VIII століт - ті до н . е . в « Одіссеї » Гомера . Уперше змагання зі стрибків про - водили на Олімпійських іграх 708 р . до н . е . в рамках пентатло - ну , у який входили метання диска , стрибки , метання списа , біг на 1 стадій (192,27 м ) і боротьба . Першим переможцем у пен - татлоні став Лампіс із Лаконії . Грецький історик Юлій Африкан Секстій писав про стрибок спартанця Хіоніса (664 р . до н . е .) на 52 ступні , що за мірками Геракла , становить 16,66 м . Такий ре - зультат дає нам підставу стверджувати , що олімпійці в давни - ну виконували на змаганнях багаторазовий стрибок . Хіоніс здобув шість перемог на трьох Олімпіадах поспіль (664–656 рр . до н . е .). Йому присвячено знамениту статую Ми - рона « Дискобол ». Збереглися численні підтвердження про не менш видатного стрибуна Файлоса з Кротона на Піфійських іграх у Дельфах близько 500 року до н . е . — 55 ступнів 16,76 м ( Піфійський фут дорівнює 30,48 см ). Стрибки стародавніх олімпійців представляють як п ’ ятірний стрибок кроками ( із ноги на ногу ) з повного розбігу з гантелями в руках . Тоді результати Файлоса і Хіоніса — 16,76 і 16,66 м — можна визнати реальними . Уперше за 15 м у 1882 р . стрибнув англієць Т . Барроуз із Ланкаширу . Водночас ірландці доводили , що їхнім національ - ним стилем можна стрибнути далі . У 1886 р . ірландець Пур - селл показав результат 15,09 м . Перший олімпійський чем піон

RkJQdWJsaXNoZXIy Mzk4Mg==