ЛЕГКА АТЛЕТИКА

179 СТРИБОК З ЖЕРДИНОЮ 1. Історія виникнення та розвиток стрибка з жердиною З давніх давен люди використовували стрибки з жердиною , долаючи перешкоди , такі як рівчаки з водою й огорожі . Усю іс - торію еволюції техніки можна поділити на декілька етапів . На - прикінці XIX і на початку XX ст . (1866–1906 рр .) спортсмени використовували важкі дерев ’ яні жердини різних порід , часто з тригранним металевим наконечником або навіть триногою . У 1886 році в Англії проведено перші змагання з цього виду легкої атлетики . Їхнім переможцем став Д . Уілер із результатом 3,07 м . Для техніки стрибка з жердиною тоді були характерні повільний розбіг , відсутність зближення рук , долання планки в положенні сидячи або боком . Стійки для стрибків закріплю - вали нерухомо , місцем для упору жердини слугувала яма в зем - лі . Результати стрибків із важкими та неміцними дерев ’ яними жердинами були невисокими . У 1889 році до правил змагань зі стрибків з жердиною були внесено зміни , зокрема заборонено перехоплення руками по жердині . Для упору жердини почали використовувати ящик , і це стало новим етапом удосконалення техніки стрибків . Було встановлено , що зближення рук на жердині під час постанов - ки її в упор сприяє збільшенню довжини маху , допомагає збе - рігати рівновагу , дає найбільше просування вперед та силу для підняття . До програми сучасних Олімпійських ігор стрибки з жерди - ною серед чоловіків входили з 1896 року . Перемогу в цих іграх здобув представник команди США У . Хойт із результатом 3,30 м .