ЛЕГКА АТЛЕТИКА

199 ШТОВХАННЯ ЯДРА 1. Історія виникнення та розвиток штовхання ядра Штовхання ядра з ’ явилося в середині ХІХ століття в Англії з народної гри — штовхання каменів , гирі . Змагання зі штовхан - ня ядра були найбільш поширеними у Великобританії , а піз - ніше в США . У 1839 році документально зафіксовано перший результат у штовханні ядра . Ядро штовхнув канадський спортс - мен Т . Каррадіс на 8,61 м . У 1866 році зареєстровано перший рекорд , який установив англієць Д . Фразер , штовхнувши ядро на 10,62 м . Активний розвиток та вдосконалення техніки штовхання ядра припадає на початок ХХ ст . Найбільш відомим штовхаль - ником ядра початку ХХ століття був американець , олімпійський чемпіон Р . Роуз . Його світовий рекорд — 15,54 м (1909 р .) — був дійсним 19 років . Щороку змінювалися техніка та правила зма - гань . Зокрема , спочатку ядро штовхали з місця , потім зі скоку з вихідного положення стоячи боком ( до 1950 р .). У 50- х роках ХХ ст . американець О ’ Брайен , удосконаливши техніку скоку , довів світовий рекорд до 19,30 м . У середині 70- х років ХХ ст . штовхальники ядра Європи почали витісняти аме - риканських спортсменів . У 1976 році радянський штовхальник А . Баришніков уперше досягнув результату 22,00 м , викорис - тавши техніку способом « колового маху », яку запровадив його тренер В . Алєксєєв . Сьогодні відомо два способи штовхання ядра ( стоячи спи - ною до напрямку штовхання ): штовхання ядра зі скоку ( із в . п . права попереду ) та штовхання ядра способом колового маху ( із

RkJQdWJsaXNoZXIy Mzk4Mg==