ЛЕГКА АТЛЕТИКА

232 МЕТАННЯ ДИСКА 1. Історія виникнення та розвиток метання диска Метання диска як один із видів спортивного змагання ві - домий із глибокої давнини . Ще 708 року до н . е . метання дис - ка було уведено в програму Олімпійських ігор Стародавньої Греції . Історики встановили , що грек Файлос показав резуль - тат 28,17 м . Вага , розміри та матеріал , із якого виготовляли диски стародавні греки , були різні . Під час розкопок у ХІХ ст . в Олімпії виявили , що диски виготовляли з каменя , заліза , міді , бронзи , вони мали вагу від 1,245 до 5,707 кг , а діаметр від 16,5 до 34 см . Місце для метання , « бальбіс », мало розміри 70×80 см , заввишки 0,5 м . На Олімпійських іграх 1896 р . в Афінах спортсмени також ме - тали диск із підвищення . Однак невдовзі стало очевидним , що цей спосіб , названий грецьким , є нераціональним . На Олімпіаді 1908 р . спортсмени метали диск двома способами : грецьким та вільним . Після цього грецький стиль було забуто , а на змаган - нях , крім звичайного метання диска , ще й змагалися з метання правою та лівою рукою , а переможця визначали за найліпшим результатом , зокрема за сумою цих кидків . Ця новація не при - жилася , тому відтоді метають лише однією рукою . У 1910 році встановлено стандартний діаметр круга для ме - тання 250 см . До цього часу найкращі дискоболи швед Седе - ретрем і чех Янда - Сук метали диск із повороту . Першим офі - ційним рекордсменом світу став американець Д . Дункан , який метав диск із повного повороту (360°), тоді як інші метальни - ки метали диск із чверті оберту (90°) та напівоберту (180°). Це