ЛЕГКА АТЛЕТИКА

94 БІГ З БАР ’ ЄРАМИ 1. Історія виникнення та розвиток бігу з бар ’ єрами Бар ’ єрний біг — це один із складних технічних видів легкої атлетики , що висуває високі вимоги до фізичної та технічної підготовки спортсмена . Поєднання швидкості спринтера , стри - бучості , гнучкості , високої координації рухів дасть змогу спортс - менові досягти високих результатів у цьому виді легкої атлети - ки . Бар ’ єрний біг належить до групи спринтерських дистанцій , він є типовою швидкісно - силовою вправою з максимальною потужністю роботи на дистанціях до 200 метрів включно та з ве - ликою потужністю роботи з акцентом на анаеробну - гліколітичну витривалість на більш довгих дистанціях . В Олімпійську програму входять 110 м з бар ’ єрами серед чоловіків , 100 м з бар ’ єрами серед жінок та 400 м з бар ’ єрами серед чоловіків та жінок . Юні спортсмени змагаються на дис - танціях від 35 до 300 метрів із різною кількістю , розташуван - ням та висотою бар ’ єрів . Засновницею бігу з перешкодами вважають Великобрита - нію ( середина XIX ст .). Біг з перешкодами виник з ігор англій - ських вівчарів , які у XVIII ст . змагалися у швидкості бігу через кошари . Ці ігри були своєрідними змаганнями вівчарів у про - фесійній майстерності . Стандартних розмірів перешкод та їх - ніх форм не було . Друга версія походження бар ’ єрного бігу опи - сує його , як кінські перегони , зокрема конкур , а перші бар ’ єри майже повністю були схожі на перешкоди , які використовува - ли в конкурі . Одна з перших згадок ( у доступній літературі ) про « біг із подоланням різних перешкод на дистанції » датована 1837 роком ( Ф . Уебстер , 1929 р .).

RkJQdWJsaXNoZXIy Mzk4Mg==