Орест Голубець • Українське мистецво XX століття

110 О. М. Голубець мистецтво хх століття: український шлях Найдієвішим і драматичним за своїми наслідками став прорив молодих мистецьких сил у Києві. КТМ “Сучасник” створено тут 1962 року. Його першим головою був Лесь Танюк, а одним з активних учасників – Алла Горська. Її неймовірна життєва енергія, громадська і творча активність стали потужним чинником не лише власного протесту, але й гуртування радикально налаштованого мистецького середовища. Однодумцями А. Горської стали найближчі подруги – Галина Севрук і Людмила Семикіна. Реалізація творчих задумів здійснювалася у тісній співпраці з Галиною Зубченко, Борисом Плаксієм, Григорієм Синицею та чоловіком – Віктором Зарецьким. Життєва доля А. Горської співзвучна з феноменом “неоукраїнізації” 1960-х. Народжена в Ялті, у російськомовній родині, звільнена на вимогу батьків від вивчення української мови у Київському художньому інституті, вона згодом досконало нею оволодіває і надалі вважає важливим чинником спілкування у середовищі тих, хто виражає відкритий протест тоталітарній системі. Якщо на республіканській виставці 1960 року ще експонується типо­ вий для соцреалізму груповий портрет художниці “Бригада комуністичної праці П. Польшикова шахти “Північна-2”, то в наступні роки її мистецьким орієнтиром стають творчі ідеї М. Бойчука. Вона визнає його генієм, який закладав “підвалини новітнього українського мистецтва” 10 . З цього погляду, не випадковою є активна позиція художниці щодо питань реабілітації художників-бойчукістів. Остаточну ясність у формування безкомпроміс­ ної позиції А. Горської вносять її слова, сказані П. Заливасі: “...Геть від Москви, як казав Хвильовий. У нас свою доро­ га. Москва, як і стародавній Рим, висмоктує соки зі своїх провінцій і творить свою імперську пиху. А нам же своє робить...” 11 . Разом з Л. Таню­ ком і В. Симоненком вона входить до складу спеціальної комісії, створеної при КТМ з метою збору достовірної ін­ формації про численні жерт­ ви тоталітарного режиму. Здійснюючи низку поїздок, молоді люди стикаються з моторошними фактами, коли, наприклад, неподалік Биківні маленькі хлопчаки грають у футбол простреленим дитячим черепом. Найважливішим різновидом творчої діяльності А. Горська вважала мо­ нументальне мистецтво, беззастережно визнавала доцільність застосування в цій сфері принципів колективізму, які висловив і реалізовав М. Бойчук. Водночас, вона не погоджувалася з пропонованим бойчукістами “механічним перенесенням” у сучасність “кольорів раннього Ренесансу”, коли “колір був не суттю предметів, явищ, а розкраскою”, а віддавала перевагу місцевій традиції, досвіду народних майстрів, де “колір завжди виступає як образ”. Художниця рішуче заперечувала інтернаціональне мистецтво “без коріння, народу і на­ 10 А. Горська. Червона тінь калини: Листи, спогади, статті. – К.: ЛТД “Спалах”, 1996. – С.45. 11 Там само. – С. 166. Л. Семикіна Легенда про Київ, п., о., 1965