Орест Голубець • Українське мистецво XX століття

123 Тоталітарне мистецтво і нонконформізм ції” та наполегливо працювала над творенням “мистецтва сучасного, українського, яке представляє свій народ” 12 . Невичерпним джерелом глибинного пізнання народного мистецтва став для неї музей видат­ ного колекціонера Івана Гончара. Її безмірно захоплювали виставки М. Приймаченко, Г. Собачко-Шос­ так, О. Саєнка, котрі отримали знач­ ний резонанс на початку 1960-х. Під впливом побаченого, вона, разом з Л. Семикіною, прагне вирішувати актуальні потреби творення нової української моди на основі націона­ льних традицій. Подібно до А. Пет­ рицького, виношує задум “галереї портретів видатних діячів рідної культури від Ярослава Мудрого до Висиля Стуса” 13 . Активна громадянська і творча позиція А. Горської зумовлює негативну реакцію офіційної влади. Разом з подругами, Г. Севрук і Л. Семикіною, її вик­ лючають зі Спілки художників. Створений у співавторстві з О. Заливахою, Л. Семикіною, Г. Севрук і Г. Зубченко вітраж для Київського університету ім. Т. Шевченка розбивають тут же, на другий день, та обговорюють на спеціальному засіданні Спілки художників (1964). Варто звернути увагу на трагікомічний висновок, до якого дійшли чле­ ни правління Спілки художників: як виявилося, митці створили образ Т. Шевченка, який “...вико­ ристовують буржуазні націоналісти в Канаді” 14 . Незважаючи на повоєнний час і творення ілю­ зій демократизації радянського суспільства, варварське знищення цього вітражу не було по­ одиноким фактом: так само “...не було суду, не було кари ні тоді, коли нищили Плаксієві панно у “Хрещатому яру”, ні тоді, коли вбивали “Стіну пам’яті” А. Рибачук і В. Мельниченка” 15 . Праця над мистецьким втіленням образу Т. Шевченка займає особливе місце у творчості А. Горської. Знищений вітраж, де поет пригортає жінку-Україну, здіймаючи вгору міцно затиснутий кулак, твори “Гнівний Тарас” (1962 – 1963) і “Дума” (1963)сьогодні відносимодокласикиукраїнського мистецтва ХХ століття. Такої внутрішньої потуги, співзвучної бунтарським віршовим творам, вті­ леної в органічному синтезі з максимально кон­ центрованою сучасною мистецькою формою, ще ніхто не знаходив. 12 А. Горська. Червона тінь калини: Листи, спогади, статті. – К.: ЛТД “Спалах”, 1996. – С. 51-52. 13 Там само. – С. 227. 14 Там само. – С. 232. 15 Там само. – С. 183. А. Горська, О. Заливаха, Л.Семикіна Ескіз вітража для фойє Київського університету ім Т.Г. Шевченка, 1964 О. Заливаха Пам’яті Алли Горської, п., о., 1970