Орест Голубець • Українське мистецво XX століття

134 О. М. Голубець мистецтво хх століття: український шлях плітаються з кращими здобутками світового авангардного мистецтва. Відомий фахівець у царині сучасного мистецтва Жан Клод Маркаде назвав його стиль В. Макаренка “орфіз- мом”, хоча сам автор окреслює його як “метафізичний син- тетизм”. ПредставникМиколаївщиниАндрійАнтонюк завжди залишався неповторним, загадковим у власному способі об- разно-асоціативного мислення, філософсько-відстороне- ним від тогочасної соціалістичної реальності. Його твори легко впізнавані. Символічно-фігуративні сюжети полотен, епічно-казкові й, разом з тим, романтичні, виявляють гли- боке закорінення в народному примітиві. Пластична мова А. Антонюка пройнята наївністю та щирістю, а картини “передбачають безмежну можливість “прочитання”, інтер- претації..., їх прості та вічні архетипні образи нагадують про першооснови, моделі життя... – чуттєво конкретні, намальо- вані у стані Любові” (переклад з російської – О. Г.) 35 . Закарпатський край репрезентує філософ і педагог, принциповий новатор, нестримний у своїх експериментах Павло Бедзір. Поруч із ним – лірично-експресіоністичний, витончений, щирий, цілком беззахисний проти навколиш- нього цинізму і суспільного лицемірства Ференц Семан. Він не міг існувати поза творчістю: “Попри психологічні зриви, безгрошів’я і дискомфорт, творча продуктивність Ечі (так називали його друзі в Ужгороді –О.Г.) булафеноменальною, бо саме живопис був формою існування його особистості”. Енергетична сила творів Ф. Семана – неймовірна, їх можна сприймати лише “...якщо не боятися опіків власної душі” 36 . До названих варто додати й тих “непокірних”, хто увібравши творчу наснагу батьківської землі, надалі пере- бував поза її межами. Серед найхарактерніших – скульптор з Дніпропетровщини Вадим Сидур. Знаний в усьому світі модерним плас- тичним мисленням, неповторною силою монументального лаконізму, він до смерті прожив у Москві, а його винятковий талант тривалий час перебував поза межею офіційного визнання. Як у багатьох художників-шістдесятників, у нього траплялися життєві ситуації, які з позицій сьогодення можуть сприй- матися трагікомічними. Так, після відвідин майстерні митця делегацією аме- риканських фізиків, йому було запропоновано продати скульптурний портрет А. Айнштайна. Незважаючи на те, що з пропонованої суми 95 відсотків мало відраховуватися до державної казни, американці отримали відмову: оплата за Айнштайна не могла бути вищою від гонорарів, які отримували радянські скульптори за створення образу В. Леніна 37 . Сьогодні скульптурні пам’ятники В. Сидура прикрашають міста Європи, його знають і шанують зарубіжні фахів- ці, а в Москві створено музей митця. Однак, в Україні і надалі доробок видатно- го художника залишається маловідомим. 35 Тарасенко А. “Цветение души” в символической живописи Андрея Антонюка // Вісник Харків- ської державної академії дизайну і мистецтв. – 2006. – № 12. – С.132. 36 Петрова О. Живопис як біографія // Ферец Семан: живопис як біографія. Альбом. – К.:Вид-во “Сталь”, 2005. – С.7, 10. 37 Сидур М.В. Вадим Сидур: Очерки творчества на фоне событий жизни. – М.: Московский государственный музей Вадмма Сидура, 2004. – С.234. Я. Гніздовський Тополі, дереворит, 1977