Орест Голубець • Українське мистецво XX століття

135 Тоталітарне мистецтво і нонконформізм З числа художників, які з різних причин змуше- ні були покинути рідні землі і творили поза їх межами, згадаймо М. Бідняка (Канада, повернувся в Україну 1990 року), С. Гординського (США), М. Дзиндру (США, повер- нувся в Україну в 1991 році), О. Мазурика (Франція), П. Марковича (США), А. Ментуха (Польща), Ю. Новосель- ського (Польща). Перелік українських митців-нонкон- формістів можна продовжувати. Справжні масштаби цьо- го явища можуть бути окреслені лише після завершення процесу виявлення всього, що впродовж довгих років було ретельно заховане від сторонніх очей. У цьому сен- сі найважчим є встановлення реальної ваги творчого до- робку тих, хто не дожив до часів розвалу тоталітарної сис- теми. Їхні праці почасти знищені, втрачені або ж загублені у круговерті часу. Однак, саме час як справедливий суддя розставить усе на свої місця, відкине облуди і допоможе створити систему реальних історичних цінностей. Твор- ча праця шістдесятників, художників-емігрантів і тих, хто, зберігаючи таємно власні переконання та основополож- ні засади вільної творчості, змушений був іноді виконувати для системи “від- купні” твори, становить основу перетворень, що розпочинаються з розвалом СРСР, в середині 1980-х років. М. Дзиндра Великий абстракт, бетон, 1976