Орест Голубець • Українське мистецво XX століття

184 О. М. Голубець мистецтво хх століття: український шлях яву у мистецькому середовищі нового явища – антиестетики. Пе- редбачав застосування провокації та ідеології абсурду, відверте знущання над усталеними суспільними ідеалами. Експресіонізм (expressionism, eng.) – авангардна мистецька течія, котра з , явилася в Німеччині в 1900-их роках, набула широкої популярності й стала однією з найактуальніших упродовж усього ХХ ст. Екс- пресіонізм виник як опозиція до імпресіонізму, наступний крок на шляху модернізації мистецтва, ознака остаточного перене- сення акценту зі зовнішніх чинників відображення натури на внутрішню експресію її сприйняття. За своєю природою близь- кий до народного, наївного мистецтва, фольклору, примітивіз- му. До найяскравіших представників експресіонізму належать всесвітньовідомі художники – В. Ван Гог, О.Кокошка, Е. Мунк, Е. Нольде та ін. Інвайронмент (environments, eng.) – мистецьке явище другої половини ХХ ст., мистецтво середовища (довкілля). Передбачає формування ши- рокомасштабних просторових композицій, в які глядач може ввійти. Саме цим відрізняється від інсталяції, де домінантним є круговий огляд. У створеному художником просторі на глядача можуть впливати різні чинники – кольори, пластичні форми, ефекти світла, звуку, запаху тощо. Інсталяція (installations, eng.) – мистецькі твори, складені з визначеної кількос- ті різнорідних компонентів, або група мистецьких творів. Ком- понується для конкретної ситуації, певного простору, де обрані компоненти отримують задуману автором цілісність, несподіва- ний сенс, що пізнається у спектрі складних асоціацій. Інсталяції можуть також виконуватися на засадах концептуалізму, з міні- мальним використанням виражальних засобів. Термін появився в 1970-х роках спочатку для означення незвичайних способів улаштування експозиції мистецьких виставок, згодом для окре- мих композицій. За своїм значенням близький до інвайронменту. Інформель (informel, fr.) – напрям у європейському мистецтві на зламі 1940- 1950-и років. Місцева модифікація американського абстрактного експресіонізму, заперечує ідеї геометричного абстракціонізму, побутує в Європі поруч з поняттями “ташизм” та “ліричний аб- стракціонізм”. Кінетичне мистецтво (kinetos, gr.)– термін використовується з початку 1950-их років для визначення творів, конструкція яких може рухатися за допомогою природних чинників, вбудованих механізмів чи са- мого глядача. Іноді до нього зараховують також оп-арт. В історич- ному розрізі попередниками ідей кінетичного мистецтво можна вважають М. Дюшана та О. Колдера. Конструктивізм (конструктивизм, рос.) – мистецький напрям 1913-1925 років, котрий найяскравіше виразився в об’ємно-просторовій пластиці. Основу його становлять виразні пріоритети простих геометрич- них форм, оригінальні конструкції, нерідко пов’язані з певною функцією, наукові футуристичні гіпотези. Конструктивісти нама- галися пристосувати мистецтво до реальних потреб суспільства,