Орест Голубець • Українське мистецво XX століття

185 короткий словник термінів їхні ідеї широко використовувала німецька школа функціоналіз- му Баугауз (Bauhaus). Конструктивізм зумовив значний вплив на розвиток архітектури, професійного декоративно-ужиткового мистецтва і дизайну. Яскраві представники цього напряму – В. Татлін та О. Родченко. Концептуалізм (conceptualism, concept art, conceptual art, eng.) – мистецька течія другої половини ХХ ст., котра визнає зверхність ідеї (концепції) мистецького твору над його безпосередньою реалізацією. Втілює своєрідну реакцію на процеси комерціалізації мистецтва, засил- ля арт-ринку 1960-х років. Передбачає можливість експонування “немистецьких” творів – текстових документів, наслідків статис- тичних досліджень, інструкцій, креслень, діаграм тощо. Значною мірою ідеологічно співпадає з мінімалізмом. Ленд-арт (land art, earth art, eng.) – постмодерністична мистецька течія, яка появи- лася в середині 1960-х років, пов’язана мінімал-артом і концепту- алізмом, ідеями повернення урбанізованої людини до природи. Передбачає реалізацію творчих ідей на величезних, відкритих просторах із використанням наявних натуральних матеріалів. Наслідки таких мистецьких акцій, зазвичай, демонструють на ви- ставках у вигляді фото- та відео-документації. Ліричний абстракціонізм (abstraction lyrique, fr.) – термін виник у Франції в 1940-их роках, згодом набув поширення у США. Не має чіткого окреслення і вживається для означення “пом , якшеного” варіанту американського абстрактного експресіонізму. У стосунку до єв- ропейських течій “інформель” і “ташизм” майже синоніми. Модерн (modern, eng.) – у межах пострадянського простору позначає мистецький стиль початку ХХ ст., аналогічний до сецесії, ар-нуво, югент-сти- лю. У загальноприйнятому за кордоном тлумаченні модерн має інше значення, що відповідає розповсюдженому у нас поняттю модернізм. Модернізм (modern, eng.) – загальна назва численних новаторських рухів, тен- денцій і напрямів розвитку мистецтва кінця ХІХ – першої поло- вини ХХ ст. З цього погляду значною мірою співпадає з поняттям авангарду. За іншим трактуванням, охоплює також образотворчі пошуки романтизму, імпресіонізму і постімпресіонізму. В серед- ині 1960 – на початку 1970-х років завершується кінцева фаза модернізму у вигляді абстрактного експресіонізму, і домінантне положення займає філософія постмодернізму. Нонконформізм (nonconformism, eng.) – явище, близьке до андеграунду й нео- фіційного мистецтва, антипод конформізму. У радянському суспільстві початку 1960 – середини 1980-х років позначає па- ралельну, неофіційну лінію розвитку мистецтва. З одного боку, нонконформізм наближається до андеграунду, тобто повної ізо- ляції від суспільства, з іншого – межує з «роздвоєнням» творчої особистості, коли художник свідомо виконує основну кількість “справжніх” творів для себе та окремі – відповідно до офіційних вимог тоталітарного режиму.