Орест Голубець • Українське мистецво XX століття

9 Передмова Поданий у книзі авторський погляд на шляхи розвитку українського мистецтва ХХ століття виник на основі комплексного аналізу наукових досліджень, монографій, публікацій у періодичних виданнях, збірниках, альбомах, каталогах, інтернет-ресурсів. Маємо на увазі, насамперед, праці вітчизняних учених – Л. Волошин, Д. Горбачова, Б. Гориня, Я. Запаска, Д .Зельської-Даревич, Т. Кари-Васильєвої, Б. Лобановського, М. Мудрак, В. Овсійчука, Г. Островського, О. Ріпко, О. Сидора-Гибелінди, В. Сидоренка, Г. Скляренко, Л. Соколюк, О. Соловйова, М. Станкевича, О. Федорука, Р. Яціва, а також зарубіжних – І. Голомштока, Б. Гройса, Г. Дзямського, Б. Ковальської, Д. Куспіта, А. Морозова, А. Ольшевського, Х. Ортеги-і-Гасета, Н. Степанян, Б. Чубак, Г. Штабінського та інших. Важливу роль відіграло ознайомлення з численними виставками й музейними експозиціями в Україні та за кордоном, розмови і дискусії зі знаними фахівцями з мистецтва ХХ ст. і сучасного мистецтва, художниками, мистецтвознавцями, кураторами та організаторами мистецьких акцій – А. Вальчаком, М. Батогом, М. Бідняком, А. Бокотеєм, Ф. Гуменюком, Т. Драганом, П. Жолтовським, Р. Жуком, К. Звіринським, І. Кабаковим, Т. Левківим, І. Марчуком., Л. Медведем, О. Миловзоровим, Е. Миськом, О. Міньком, Я. Памулою, Р. Петруком, О. Роготченком, А. Саєм, В. Сидоренком, Б. Сорокою, З. Флінтою, А. Чебикіним та іншими. Певне значення мав особистий досвід, який автор здобув під час організації мистецьких акцій упродовж 1990-2000-их років. Серед них –“Джерела свободи: Берлін-Вроцлав-Львів” (1997), “Мистецтво на переломі тисячоліття” (1998), “Гротеск у сучасному мистецтві” (1998-2010), Міжнародне бієнале живопису єврорегіону Карпат “Срібний квадрат” (1998, 2000, 2003), “Пункт перетину” (Львів-Лодзь-Штутгарт), Мистецький проект “Veselka”, Мистецький проект “Геометрія”. Поява книги зумовлена потребою подолання хаосу, котрий панує в су­ часному українському мистецтві, неможливістю успішного існування в ньо­ му творчих особистостей, для яких епатаж, авантюризм і самореклама є мен­ тально чужими. Вона є своєрідним виразом пошани до тисяч художників, чия скромна і наполеглива праця, безкомпромісна життєва позиція та розуміння реальних мистецьких цінностей сприяли формуванню унікального явища – українського мистецтва ХХ століття. Разом з тим, формат монографічного дослідження і спосіб узагальнення фактологічного матеріалу не дозволяють згадати усі їхні імена, за що автор завчасу просить вибачення.