А. Арнц, Ґ. Якоб • Схема-терапія: модель роботи з частками

1 ОСНОВИ Схема-терапію розробив Джеффрі Янґ (1990; Young et al., 2003). Вона бере свій початок із когнітивно-поведінкової терапії (КПТ), і від моменту появи цей підхід стає дедалі популярнішим. Янґ випрацював схема-терапію для тих пацієнтів, яким було важко допомогти методами «класичної» когнітивно поведінкової терапії. Таким пацієнтам часто притаманні множинні симп томи, які можуть бути і змінними, і стійкими, та значні труднощі у між особистісних стосунках. Зазвичай такі особи мають один або кілька розладів особистості. Порівняно із КПТ, схема-терапія інтенсивніше сфокусована на трьох сферах: 1. Проблемні емоції, які виходять на перший план поряд із когнітивними та поведінковими аспектами проблем і симптомів пацієнта. Схема-терапія активно використовує експірієнтальні 1 або емоційно-фокусовані втручан ня, які були попередньо розроблені й застосовувалися у гештальт-терапії чи психодрамі. До основних експірієнтальних технік належать «Діалог крісел» та імагінативні техніки. Акцент на емоціях важливий тому, що в пацієнтів із розладами особистості проблемні моделі поведінки, як правило, підтри муються проблемними емоційними переживаннями. Наприклад, пацієнти Орієнтовані на здобуття емоційно-корегуючого досвіду ( Прим. перекладача ). 1