А. Арнц, Ґ. Якоб • Схема-терапія: модель роботи з частками

Концептуалізація випадку 22 з пограничним розладом особистості (ПРО) зазвичай відчувають сильну ненависть до себе; вони майже не спроможні на емоційному рівні дистан ціюватися від самоненависті, навіть якщо й усвідомлюють, що ця ненависть проблемна, і що вони б хотіли від неї звільнитись. У таких випадках ког нітивний «інсайт» майже не має впливу на відповідний емоційний стан. Емоційно-фокусовані втручання ефективніші щодо таких проблем. 2. Негативний досвід дитинства, роботі з яким у цьому підході надаєть ся набагато більшого значення, ніж у стандартній КПТ. Схема-терапія інтегрувала підходи та концепції, які досі переважно вважали виключно частиною психодинамічного або психоаналітичного підходу. Інформація, яку ми отримуємо від пацієнта про його дитинство, використовується для того, щоб валідизувати досвід пацієнта, допомагаючи йому зрозуміти те, як його минуле спричиняє теперішні проблемні моделі поведінки. Одна з цілей – допомогти пацієнтові зрозуміти поточні моделі поведінки, які є результатом негативного досвіду дитинства та юності. Однак, на відміну від психоаналізу, «пропрацювання» минулого не вважається найважливішим терапевтичним втручанням. 3. Терапевтичні стосунки відіграють важливу роль у схема-терапії. Вони концептуалізуються як стосунки повторного обмеженого батьківства. Ідея полягає у тому, що терапевт бере на себе батьківську роль, проявляючи тепло й турботу стосовно пацієнта – звісно ж, у межах терапевтичних стосунків (тому обмежене батьківство). Важливо зазначити, що стиль цих стосунків потрібно пристосувати до індивідуальних проблем і схем пацієнта. Зокрема для пацієнтів із розладамиособистості терапевтичні стосункирозглядаються як те місце, у якому пацієнт має можливість (а іноді й уперше наважується) відкритися і проявити свою вразливість, випробувати нові моделі соціальної поведінки та змінити моделі міжособистісної взаємодії. Таким чином, терапевтичним стосункам в абсолютно прозорий спосіб відводиться роль місця, у якому пацієнт може працювати над своїми проблемами. Схема-терапія пропонує комплексний, структурований підхід до концеп туалізації та терапії різних констеляцій проблем. Цей підхід був розробле ний не для лікування конкретних розладів, а радше як загальний трансдіаг ностичний психотерапевтичний підхід. Однак у процесі розвитку методу виникли моделі терапії різних специфічних розладів особистості, про які пізніше розкажемо докладніше (див. Розділ 2.3). У цьому розділі ми на самперед розглянемо вихідну концепцію схем і коротко опишемо кожну дисфункційну схему, продемонструвавши її клінічним випадком. Потім ми представимо розвиток концепції часток особистості, типові характеристи ки окремих часток та процес обстеження. І, врешті, опишемо втручання