Розлад із дефіцитом уваги та гіперактивністю у дорослих

Опис 13 однак значно більше чоловіків (19,4%), аніж жінок (13,4%), підходили під критерії широкого РДУГ. Якщо говорити про діагностичні підвиди, хлопці справді проявляють більшу гіперактивність та імпульсивність, а дівчата – більший дефіцит уваги у дитинстві. Проте статеві відмінно- сті у фенотипі симптомів РДУГ менш означені у дорослих (Бідерман, Фараон, Монто, Бобер і Кадоген [Biederman, Faraone, Monuteaux, Bober & Cadogen], 2004). 1.3.3 Вік РДУГ зазвичай вперше ідентифікують у дошкільному віці або у перших класах школи, коли симптоми явно порушують функціонування і є оче- видними для батьків і вчителів (АПА, 2013; К’юї і співавт., 2010). Багато дорослих, яким поставили діагноз РДУГ у дитинстві, стверджують, що симптоми ослабли з віком. Однак відомо, що від 32% до 45% дорослих із діагностованим у дитинстві РДУГ продовжують повністю задоволь- няти критерії розладу (Фараон і Бідерман, 2005; Кесслер і співавт., 2010). Хоча дослідження РДУГ історично зосереджувалися на дорослих, яким уперше поставили діагноз у дитинстві, все більше осіб звертаються за лікуванням уперше в дорослому віці (Робісон, Склар і Скаер [Robison, Sclar & Skaer], 2005). Варто зазначити, що багато з них звертаються за обстеженням із власної ініціативи, оскільки труднощі з уважністю, якщо порівнювати з симптомами гіперактивності чи імпульсивності, з віком лише стають більш помітними та заважають роботі, стосункам, отриманню вищої освіти (Кесслер і співавт., 2010; К’юї і співавт., 2010). Деякі фахівці стверджують, що розлад не завжди вдається розпізнати у дорослих на фоні більш прихованої презентації симптомів, стигми та частоти коморбідних розладів психічного здоров’я (К’юї і співавт., 2010). 1.3.4 Етнічна приналежність Відомо, що РДУГ розвивається у дорослих різного культурного похо- дження і національності. Міжнаціональне дослідження, яке проводило скринінг РДУГ серед країн обох Америк, Європи та Близького Сходу, на- дало показники поширеності від 1,2% (Іспанія) до 7,3% (Франція) (Фаяд і співавт., 2007). Як уже було згадано, вищі коефіцієнти поширеності за- фіксовані у країнах з вищим рівнем доходу (Фаяд і співавт., 2007). Спів- відношення між расою, етнічною приналежністю і дорослим РДУГ в ме- жах Сполучених Штатів з’ясоване не до кінця. Одне епідеміологічне до- слідження припускає, що в межах Сполучених Штатів РДУГ дещо більш поширений серед білих нелатиноамериканського походження, якщо порівнювати з популяціями темношкірих нелатиноамериканського РДУГ виникає у представників усіх національностей і культур