Розлад із дефіцитом уваги та гіперактивністю у дорослих

Розлад із дефіцитом уваги та гіперактивністю у дорослих 14 походження чи латиноамериканців, які походять з Південної Амери- ки. Проте автори зазначають, що отримані результати найімовірніше показують відмінності між етнічними групами стосовно стійкості до симптомів або культурними чинниками, які впливають на самозвіт- ність (Кесслер і співавт., 2006). 1.4 Перебіг і прогноз РДУГ вважають хронічним розладом, симптоми якого зазвичай присут- ні впродовж раннього дитинства (АПА, 2013). Приблизно 50% дорослих, яким діагностували РДУГ в дитинстві, продовжують переживати пев- ний рівень клінічно значущого порушення впродовж дорослості (Фара- он, Бідерман і Мік [Faraone, Biederman & Mick], 2006). Варто зауважити, що наявна на сьогодні література припускає, що презентація симптомів має своєрідний перебіг у ході того, як особи дорослішають. Так, симпто- ми гіперактивності й імпульсивності виражені у дошкільному віці, тоді як дефіцит уваги є найбільш виразним у початковій школі (АПА, 2013; К’юї і співавт., 2010). У дорослому віці гіперактивність загалом слабшає, а неуважність, метушливість та імпульсивність стають більш поміт- ними з віком (АПА, 2013). Насправді з тих дорослих, кому поставили діагноз РДУГ в дитинстві, більшість (95%) відчувають дефіцит уваги, то- ді як лише третина (35%) скаржаться на труднощі з гіперактивністю і/або імпульсивністю (Фараон і Бідерман, 2005; Кесслер і співавт., 2010). Більш стійкі симптоми пов’язані з вищими спадковими показниками РДУГ (К’юї і співавт., 2010). Без належного управління симптомами РДУГ у дорослому віці може негативно впливати на академічну, соціальну та професійну діяльність (Бідерман, 2004; Кесслер і співавт., 2005; К’юї і співавт., 2010). Наприклад, дорослий РДУГ щороку призводить до втрати 120 мільйонів робочих днів у Сполучених Штатах (Кесслер і співавт., 2005), а дорослі з РДУГ та- кож повідомляють про значно нижчі академічні досягнення (Фараон і Бі- дерман, 2005), як порівняти з їхніми однолітками. Ці особи в школі та на роботі можуть мати репутацію розсіяних, неорганізованих і чутливих до стресу – всі чинники, що стають на заваді вдосконаленню і досягненням (К’юї і співавт., 2010). Інший чинник, тісно пов’язаний з прогнозом РДУГ у дорослості, – поширеність коморбідних проблем із психічним здоров’ям. Приблизно 38,3% дорослих з РДУГ відповідають критерію розладу на- строю, 47,1%– тривожному розладу і 15,2% страждають від коморбідного зловживання психоактивними речовинами (Кесслер і співавт., 2006). По- значитися на прогнозі також може сімейне функціонування у дитинстві, а саме – вплив середовища на розвиток коморбідних поведінкових проб­ лем та інших проблем із психічним благополуччям (АПА, 2013). РДУГ часто зберігається у дорослому віці