ОБІЖНИК • 10/2021

34 гостро потреби, та й страх змін мав місце. Таким людям, до речі, активно допомагає Карітас в рамках так званих livelihood проєктів, спрямованих на підтримку вимушено переміщених осіб, для того, щоб люди відкрили свій біз- нес і навіть створили робочі місця. І ці проєкти працюють навіть в «сірій зоні», де люди живуть і працюють в досить складних умовах, під постійними обстрілами, в непри- стосованих для життя приміщеннях, позаяк хнє жит- ло було зруйновано. Наприклад, в селі Чермалих Доне- цько області бенефіціари Карітасу успішно використову- ють допомогу і розвивають власне господарство, завдяки чому забезпечують сво родини продуктами харчуван- ня та мають дохід, нехай і невеликий. Але це зазвичай У «сірі зоні» люди живуть і працюють у досить склад- них умовах, під пості ними обстрілами, в непристо- сованих для життя приміщеннях, позаяк їхнє житло було зру новано (фото Валентин Бебік, Карітас України) В с. Чермалих Донецької обл. бенефіціари Карітасу успішно використовують допомогу і розвивають власне господарство, завдяки чому забезпечують свої родини продуктами харчування та мають неве- лики дохід (фото Валентин Бебік, Карітас України) соціально активні й успішні люди. На жаль, далеко не всі мають внутрішні ресурси для таких дій. Тому гуманітарна допомога є і буде пріоритетною у підтримці вимушених переселенців ще тривалий час. Чи ви досліджували, в яких громадах або містах най- більш прихильно ставляться до вимушених пересе- ленців і навпаки? Від чого залежить це ставлення? Мені часто ставлять це запитання під час презентацій діяльності Карітасу з допомоги людям, які постраждали від конфлікту на Сході Укра ни. Так, звісно, ми здійснює- мо соціальну діагностику ситуаці в громадах. Зокрема, я мала нагоду в рамках своє роботи експерта проєктів Карітасу провести не один десяток фокус-груп та взя- ти участь у проведенні статистичних опитувань. Якщо говорити про загальну тенденцію, то соціальні розломи за лінією «приймаючі —переселенці» найменше вираже- ні у східному «прикордонні», де навіть наявність ідеоло- гічних чи ціннісних конфліктів нівелюється прагненням людей уникати конфліктів на інтерперсональному рівні, концентруючись на налагодженні міжособистісних взає- мин. Тобто ключовим чинником у налагоджені діалогу є прагнення людей зберігати нормальні стосунки зі сво - ми родичами, сусідами, співробітниками, навіть якщо для цього доведеться «не помічати» різниці у переконаннях чи поглядах. Натомість на Заході краще налагоджена вза- ємодія на рівні громади. Цьому, до речі, сприяють проєк- ти Карітасу, скеровані на інтеграцію та миробудування.