ВСТУП У КОГНІТИВНО-ПОВЕДІНКОВУ ТЕРАПІЮ

27 Основи теорії, історія та сучасний стан розвитку КПТ 3 600 нових терапевтів, які б працювали у Національній службі охорони здоров’я. Перший навчальний курс розпочався і тривав до осені 2008 року. Перша хвиля ПДПД включала два типи КПТ, оскільки вважалося, що хоча КПТ має сильну доказову базу (див. далі у цьому розділі), проте частково бракувало кваліфікованих КПТ-терапевтів. (У плани ПДПД входив інший вид терапії – інтер- персональна терапія – яка також є доведеною формою психотерапії (тобто такою, що має емпірично встановлену ефективність.) Її застосовують при депресії, а також при психологічному консультуванні подружніх пар і терапії з ними, де хтось з партнерів має депресію легкого/помірного ступеню). Перша категорія КПТ програми ПДПД, що становить 60 % нових терапевтів, відома як «Терапія високої інтенсивності» (ТВІ). До другої групи, яка налічує 40 % нових терапевтів, входять так звані терапевти, котрі працюють у «Терапії низької інтенсивності» – ТНІ (пізніше перейменовані на «фахівців психологічного благополуччя», ФПБ). Навчання обох категорій терапев- тів фінансує уряд і це однорічний навчальний курс на клінічній базі. Навчальний курс із ТВІ триває близько 65 днів протягом року, тоді як курс із ТНІ – приблизно 25 днів. Працівники ТВІ повинні бути кваліфікованими медсестрами, психологами і т. д., тоді як працівники ТНІ не обов’язково мають мати вищу професійну освіту, натомість повинні більше відповідати спільнотам, де вони працюватимуть, з точки зору освіти, класу і т. д. Попередні дані, зібрані з експериментальних ділянок, свід- чать про ефективність програми (Clark, Layard, Smithies, Richards, Suckling, Wright, 2009), проте, звісно ж, потрібно більше доказів. Обидві експериментальні ділянки є предметом формальних зовнішніх досліджень, проте результати ще не опубліко- вані. У цій книзі основна увага зосереджена на традиційній КПТ, або ТВІ за терміно- логією програми ПДПД, хоча багато в чому служби ТНІ – це найбільш радикальна частина цієї програми, оскільки вони представляють КПТ таким способом, який ду- же відрізняється від традиційної терапії. Ми коротко розглянемо деякі особливості ТНІ у Розділі 16. Щоб одержати докладнішу інформацію, ознайомтесь із працями Річардса, Беннетт-Леві та ін. (Richards, Bennett-Levy, 2010). КОМПЕТЕНТНОСТІ У КПТ Ще одна важлива подія від часу першого видання цієї книжки – це публікація пра- ці «Модель компетентностей у КПТ». Ця ініціатива, фінансована Міністерством охорони здоров’я Великої Британії, пов’язана із програмою ПДПД. Вона мала на меті визначити, якими навичками повинен володіти терапевт, щоб проводити якісну КПТ-терапію і лікувати тривоги й депресії. Адже, оскільки згідно з програ- мою ПДПД планується подальше навчання КПТ-терапевтів, то що саме вони по- винні вміти робити? Рот і Піллінґ (Roth, Pilling, 2007) спільно з референтною гру- пою експертів розробили перелік необхідних компетенцій для здійснення ТВІ та ТНІ втручань. Їхній підхід полягає у визначенні важливих компетентностей