ЛЕГКА АТЛЕТИКА

256 МЕТАННЯ СПИСА 1. Історія розвитку та еволюція техніки метання списа Метання списа було одним із п ’ яти видів фізичних вправ ( біг , стрибки , метання списа , метання диска і боротьба ), які вико - ристовували в системі фізичного виховання стародавніх греків . Метання списа входило до програми стародавніх Олімпійських ігор . Спис метали як на дальність , так і в ціль . Як сучасний вид спорту метання списа зародилося в Німеччині наприкінці XIX століття . Списами слугували двометрові палиці . Дещо пізніше метання списа поширилося в Скандинавських країнах , де й сьо - годні є одним із найбільш популярних видів легкої атлетики . Вагомий внесок у розвиток основ раціональної техніки ме - тання списа зробили саме спортсмени Швеції і Фінляндії . Вони напрацювали раціональний спосіб тримання списа за середи - ну ( обмотку ), техніку його тримання над плечем під час розго - ну . На останніх кроках розгону списометальники плавно відво - дили руку зі списом назад під час незначного повороту тулуба праворуч . Першим олімпійським чемпіоном у цьому виді лег - кої атлетики був Е . Лемінг (1908 p., 54 м 33 см ). Період від 1930 до 1938 р . можна охарактеризувати як етап приросту результатів у метанні списа , зокрема цьому сприяли виступи фінських спортсменів І . Мююра та М . Ярвінена . Вони запропонували свій стиль , який названо « фінським », що ґрунту - вався на більшому повороті та відхиленні тулуба під час кидко - вих кроків , застосуванні схресного кроку і « вільної руки », коли руку зі списом спортсмен не просто відводив назад , як у шве -