ЛЕГКА АТЛЕТИКА

52 БІГ НА КОРОТКІ ДИСТАНЦІЇ 1. Історія виникнення та розвиток бігу на короткі дистанції Біг на короткі дистанції є найдавнішим видом легкоатлетич - них вправ сучасної легкої атлетики . Ще на античних Олімпіадах атлети змагалися з бігу на один стадій (192,27 м ). Археологіч - ні розкопки в Олімпії виявили , що місце старту та фінішу було відмічене кам ’ яними смугами , розділеними дерев ’ яними стов - пами на проміжки 1,2 м завширшки , тобто на бігові доріжки . Грецькі атлети застосовували високий старт , для старту викорис - товували прообраз сучасних стартових колодок : 2 заглиб лення , викопаних у кам ’ яній смузі на старті . Змагання з бігу складали - ся з попередніх забігів і фіналу . Атлети бігли окремими розмі - ченими доріжками , а їхній розподіл визначали за допомогою жеребкуванням . У забігу брали участь до 20 спортсменів одно - часно . Біг розпочинали після спеціального сигналу або коман - ди . Атлетів , які починали біг раніше , ніж пролунала команда , карали ударами палицями . Для цього позаду лінії старту роз - ташовувалися помічники суддів « мастікторес » — паличники . У Стародавній Греції не збереглося жодного достовірного сві - доцтва , яке би свідчило про тамтешні результати і швидкість спринтерів . Однак у ті часи вже було розроблено спеціальні бі - гові вправи для спринтерів . У наш час змагання з бігу на короткі дистанції вперше про - водили в Англії , і перевагу було віддано дистанції 100 ярдів (91,4 м , 1860 р .), також проводили змагання з бігу на 220 і 440 ярдів ( що відповідало 201,17 м та 402,34 м ).