ЛЕГКА АТЛЕТИКА

53 Сучасна техніка бігу спринтерів не зазнала особливих змін , а от техніка старту характеризується значними змінами . Пер - ші спринтери сучасності застосовували лише високий старт , а вже з 1887 р . американець М . Мерфі розробив техніку низько - го старту . Цікавим фактом є те , що ця ідея прийшла до М . Мер - фі після того , як він побачив стрибки кенгуру . Американський тренер зауважив , що під час відштовхування задні лапи кенгу - ру розміщені позаду проєкції ЗЦМТ і таким чином додається відштовхування тіла , яке падає вперед , що вже має початкову швидкість руху . Це дає змогу розвинути високу швидкість ру - хів . Узявши за основу структуру рухів кенгуру , М . Мерфі роз - робив техніку низького старту , а вперше випробував її один із провідних американських спринтерів . Проте знадобилося 11 років для того , щоб нововведення за - воювало визнання . Перший олімпійський чемпіон Т . Бьорк за - стосував положення низького старту і показав результат 12,0 с . Це нововведення отримало всесвітнє поширення , і відразу ж різко підвищилися спортивні результати . Спочатку бігуни стар - тували з виритих ямок у ґрунті , а в 40- х рр . ХХ ст . з ’ явилися стартові колодки . До того світовий рекорд установив Ч . Пед - док (10,4 с ), застосувавши ще одне нововведення — фінішу - вання « стрибком ». Однак інші спринтери надавали перевагу фінішуванню « падінням ». Нововведення Ч . Педдока не отрима - ло визнання , оскільки з погляду біомеханіки було неефектив - ним : бігун витрачав більше часу , ніж в інших способах фінішу - вання . Тепер більшість спринтерів фінішують способом « кидок грудьми » або фінішування « плечем ». Першим офіційним світовим рекордсменом з бігу на 100 м був Д . Ліппінкотт ( США ) з результатом 10,6 с у півфіналі Сток - гольмської олімпіади (1912 р .). Легендою світової легкої атле - тики став американець Д . Оуенс , чотириразовий олімпійський чемпіон з бігу на 100 м , 200 м , 4×100 м та в стрибках у дов жину (1936 р ., Берлін ), рекордсмен світу , який довів рекорд до 10,2 с . Цей рекорд протримався 20 років ( до 1956 р .). Рубіж 10,0 с уперше подолали одразу три спортсмени зі США в 1968 р . (9,9 с ) Д . Хайнс , Ч . Грін та Р . Сміт . У цьому ж році на Олімпійських іграх у Мехіко зареєстровано рекорд Д . Хайнса за електронним хронометражем — 9,95 с .