ЛЕГКА АТЛЕТИКА

56 роботи максимальної потужності . Спринтерський біг є складо - вою частиною багатьох видів легкої атлетики ( усі види стриб - ків , багатоборств і деякі види метань ). Біг на короткі дистан - ції переважно характеризується максимальною інтенсивністю роботи в анаеробному режимі . Провідні спринтери розвивають на певних ділянках сто метрової дистанції швидкість понад 11 м / с ( жінки 9 м / с ). Основ ними ознаками раціональної техніки бігу на короткі дис - танції є легкість і розкутість бігових рухів , які виконують із ве - ликою амплітудою і частотою . Біг починають із низького стар - ту зі стартового станка або стартових колодок . Старт . У спринті використовують низький старт , що дає змо - гу швидше розпочати біг і розвинути максимальну швидкість на короткому відрізку . Під час низького старту , як тільки спортс - мен знімає руки від доріжки , ЗЦМТ бігуна відразу опиняється далеко попереду опори . Для швидкого виходу зі старту вико - ристовують стартові колодки ( рис . 2). Рис . 2. Стартові колодки У положенні стартових колодок можна визначити три осно - вні варіанти : 1. Під час звичайного старту передню колодку встановлю - ють на відстані 1,5 стопи спортсмена від стартової лінії , а задню колодку — на відстані близько 1, 5–2 стопи від пе - редньої колодки . 2. Під час розтягнутого старту бігуни зменшують відстань між колодками до однієї стопи й менше , відстань від стар -