Орест Голубець • Українське мистецво XX століття
100 О. М. Голубець мистецтво хх століття: український шлях Життя творчих особистостей ускладнювалося тим, що сфера по тужного ідеологічного впливу не замикалася лише на пріоритетних напрямах – портретах вождів, істо рично-революційній та військовій тематиці. Глобальний контроль охоплював майже усе, що ство рювали художники, набираючи іно ді трагікомічних ситуацій: “Саме повсякденне життя, хоч і відсунене на периферію художнього процесу, у світлі революційних перетворень набувало нових барв: побут, природа і навіть звичайні речі – об’єкти традиційних натюрмортів, – відоб ражаючи в собі риси нового життя, повинні були, згідно з радянською теорією, наповнюватися іншим і глибшим змістом. Естетика соцреа лізму вимагала від кожного художника насамперед чіткої політичної позиції, а це означало, що щоб не малював художник – портрет вождя чи огірок, щоб не будував архітектор – Палац культури чи громадський туалет, він повинен був усвідомлювати при четність будь-якого зображення чи створеного об’єкта до загального іделогічного цілого...” (переклад з російської – О. Г.) 16 . ¥рунтуючись на застарілих принципах академізму, радянська система запровадила ієрархічну структуру значущості окремих сфер мистецької діяльності, котра була нерозривно пов’язана з відповідними можливостями отримання творчих гонорарів. Найвищу сходинку тут зай мала скульптура, потім живопис, за ним графіка, а найнижче опинялося декоративно-ужиткове мистецтво з усіма його різновидами. Домінантна роль скульптури була визначена у проголошеному радян ською владою на початку ХХ століття “ленінському плані монументальної пропаганди”. Такі твори були покликані увіковічнювати “передові суспільні ідеали”. Їх розміри виходили поза межі нормального людського сприйняття, а самі вони служили засобом ефективного імперського пригнічування особистостей – “коліщаток великого механізму”. Тенденцію гігантоманії, супроводжувану гонитвою за отриманням супергонорарів, підтверджували відповідні теоретичні об´рунтування:: “Монументальність художнього твору пов’язана не лише з особливим трактуванням образу людини, але й з осо 16 Голомшток И. Соцреализм и изобразительное искусство // Соцреалистический канон. Сб. статей под общей ред. Х. Гюнтера и Е. Добренко. – Санкт-Петербург: Академический проект, 2000. – С. 137. Конкурсні проекти Урядової площі в Києві, для реалізації яких планувалося знищення Михайлівського Золотоверхого собору і Софії Київської, 1934 – 1935
RkJQdWJsaXNoZXIy Mzk4Mg==