Орест Голубець • Українське мистецво XX століття

146 О. М. Голубець мистецтво хх століття: український шлях Іншим проявом творчої реакції художників на супер- ечливі суспільно-політичні події, та й, зрештою, на саму хви- лю “нової кон’юнктури”, стали відверта іронія та особливий різновид “їдкого” гротеску. Це була своєрідна форма протесту проти світу парадоксів, який намагався в черговий раз узалеж- нити творчу особистість. Художники, що примикали до цього напрямку, навмисне вип’ячували у своїх творах проблеми су- часної людини, позначеної “надбаннями” урбанізації, висту- пали проти рабської психології і фальші, котрі активно руйну- вали основи моралі. Їхні праці справляли подвійне враження: з одного боку, шокували “добропорядного” міщанина, який у складних процесах перемін постійно намагався перехитрити “самого себе і свого сусіда”, з іншого, – незважаючи на очевид- ну абсурдність і карикатурність, приваблювали його разючою достовірністю доступних для сприйняття реалістичних форм. Навмисні мутації ідеалів прекрасного в подібних працях свідо- мо підносилися до рівня авторської концепції. Названий напрям представляли твори кінця 1980-х – першої половини 1990-х рр., в яких відчувалися не лише тен- денція повернення до авангардного експресіонізму, але й поступовий прихід ідеології постмодернізму. Прикладом мо- жуть служити живописні полотна “Бойня” (1987), “Пушкін 99” (1992), “Шопен” (1993), “Ахматова” (1993) Олександра Ройт- бурда; полотна з циклу “Амнезія”, зокрема, “Присмеркова зона” (1995), “Постулат безпосередньості” (1995), “Вторгнення” (1996), триптих “Ритуальні танці” (1997) Віктора Сидоренка; “Народження бульбашки” (1990), “ Жовтий інтер’єр” (1990), “Атлантида” (1993), “Пісочний годинник” (1995), “Вася-Молюск” (1995) Любо- мира Медвідя; графічні листи з циклу “Емблеми та символи” – “Вино веселить серце” (1996), “Мої пахощі не для твого носу” (1997), “Господь дарував нам цю вправу” (1997), “Наша справа лицемірити” (1998) Бог- дана Сороки та інших. Здобутки цієї тенденції вперше, певною мірою, узагальнила виставка “Гротеск в сучас- ному мистецтві”, що відбулася в межах міжнародної ак- ції “Мистецтво на зламі тисячоліть” (Львів, 1998) 12 . Крім експресіоністичних і сюрреалістичних проявів, особливого значення набула повноцінна реактивація у мистецькому середовищі України ін- телектуальних засад абстракціонізму. Характерним у цьому сенсі був творчий досвід київського “Живо- писного заповідника”. Принципова позиція його чле- нів проявлялася не лише в зовнішних чинниках: “...Всі п’ятеро (М. Гейко, О. Животков, М. Кривенко, А. Криво- лап, Т. Сільваші – О.Г.) залишили в минулому етап “си- лового” ставлення до твору, етап живопису як односто- ронньої дії художника щодо полотна: заглиблення до стихії живопису дало відчуття його власної активності, непідвладної людині своєзаконності, і з певного мо- менту твір починав “диктувати” художнику свою волю, 12 Гротестк у сучасному мистетцві // Мистецтво на зламі тисячоліть. - Львів: Брати Сиротинські і К, 1998 . – С. -12. Б. Сорока Псалом 1 (до “Давидових псалмів” Т. Щевченка), лінорирт, 1989 М. Бідняк Спас, іконопис, 1987