Орест Голубець • Українське мистецво XX століття

15 Мистецтво першої третини ХХ століття На відміну від постімпресіоністів, симво­ лісти творили цільніше явище, задеклароване у 1886 р. у “Маніфесті символізму” авторства французького поета Жана Мареаса. Вони пере­ бували у світі “таємної ідеї”, містики, загадковості, сягали глибин ірраціональності, підсвідомості й у цьому сенсі ставали безпосередніми попе­ редниками сюрреалізму. В Україні символізм здобув популярність значно пізніше – у 1910-их роках, і досяг найповнішого виразу в поезії. Очевидні його прояви спостерігаємо і в часи “українізації” 1920-х років. Наступним важливим явищем на зламі сто­ літь був модерн, який у Європі отримав різні наз­ ви – сецесія, югендстиль, ар-нуво. Він набув ознак останнього, комплексного у своєму пластичному виразі мистецького стилю, який базувався на органічній єдності традицій професійного і народного мистецтва, а також відчутних орієнтальних впливів. Поряд з імпресіонізмом, символізмом й усіма наступними авангардними напрямами, у нас його тривалий час відносили до числа “закритих тем”. Звернемося тепер до проблем адаптації згаданих мистецьких явищ в Україні. Зважаючи на віддаленість від епіцентру основних мистецьких подій, вони не мали тут цілісного і послідовного відображення. У нас імпресіонізм не зміг набути ознак чітко окресленої течії: “Для української художньої культури був визначальним не хронологічний, а вибірковий порядок засвоєння досвіду імпресіонізму...”, тут “не відбувалося запеклих баталій, подібних до тих, що вирували... у Франції” 9 . У національному малярстві імпресіоністичні новації стали відчутними лише у 1890-х – першій половині 1910-х рр., коли в Європі уже поширювалося захоплення ідеями постімпресіонізму та модерну. У Галичині ще в кінці ХІХ ст. І. Трушу треба було доводити “позитивне значення імпресіонізму”, в той час, коли у Франції він уже став “надбанням історії” 10 . У Києві лише у 1911 р., коли “далеко позаду залишився пік його європейського розвитку”, відбувся відкритий диспут, присвячений імпресіонізму, під час якого його чи не вперше було запропоновано назвати “логічним етапом в історії європейського мистецтва” 11 . 9 Асєєва Н. Історія побутування поняття “імпресіонізм” на терені вітчизняної художньої культури // Імпресіонізм і Україна. – К.: ПФ Галерея, 2011. – С. 9-10. 10 Там само. – С. 11. 11 Жбанова О. Українська модель імпресіонізму // Імпресіонізм і Україна. – К.: ПФ Галерея, 2011. – С. 15. І. Труш Тополі, п., о., 1920-і роки О. Новаківський Леда, фанера, о., 1924