Орест Голубець • Українське мистецво XX століття

178 О. М. Голубець мистецтво хх століття: український шлях Висновки Двадцяте століття – одне з найскладніших не лише в історії України, але й усього людства. В його межах завершується індустріальна фаза розвитку суспільства і розпочинається наступна – постіндустріальна або інформацій- на. Попри величезні здобутки в сфері науково-технічного прогресу, в ньому відбулися дві світові війни, що спричинили срахітливі руйнування у, здавалось би, передовому просторі європейських цивілізаційних цінностей. У другій сві- товій війні зіткнулися тоталітарні монстри, перемога одного з яких спровоку- вала особливий різновид “холодної війни”, протистояння “двох систем”, що в 1960-х роках поставило людство на межу ядерної катастрофи. Тоді ж розпала- ся колоніальна система і світ позбувся дискримінаційного розподілу на розви- нені й другосортні країни. Згодом, розвал СРСР остаточно змінив політичну карту світу. 1. На тлі цих подій спостерігаємо вповні закономірну суспільну заанга- жованість мистецтва ХХ століття. Авангард, як пікова стадія модерніз- му, а далі – постмодернізм, виникали на ´рунті колосальних духовних стресів. Вони були своєрідною формою протесту творчої інтелігенції і, насамперед, молодого покоління проти політичного лицемірства, без- мірного збагачення і фарисейства. Авангард продовжив процес модернізації мистецтва, розпочатий у 1870-х рр., проте його духовний прорив перервали неореалістичні тенденції, нерозривно пов’язані з формуванням диктаторських режи- мів – гітлерівського і сталінського. У час їхньої конфронтації центр сві- тового авангардного мистецтва перемістився з Парижа до Нью-Йорка. Повоєнна стадія авангарду, позначена швидкою експансією в Європу американського абстрактного експресіонізму – “action painting”. Ідеологія постмодернізму виникає як наслідок суспільно-політичних катаклізмів 1960-х рр., очевидної кризи філософії модернізму. Най- скандальнішим її проявом є поп-арт, котрий сягає помислів “ready made” і дадаїзму початку ХХ століття. У мистецькому світі, позбавлено- му критеріїв звичних художніх цінностей, запановують незнані раніше формули – “усе може бути мистецтвом” і “кожен може стати художни- ком”. 2. Розділена між імперіями Україна пережила страхіття громадянської ві- йни і революції, перенесла репресії, депортації, колективізацію і голо- домор. Згодом її знівечила Друга світова війна, а тривалу ізоляцію від світу продовжили застійні часи “тихого тоталітаризму”. У зв’язку з цим періодизація українськогомистецтва ХХ ст. істотно відрізняється від за- хідної моделі. Парадоксально, але ключову роль тут відіграла перемога СРСР у Другій світовій війні. В 1946 р. в західному світі розпочинається кінцева стадія модернізму, а в середині 1960-х виникають поп-артівські ідеї постмодернізму. У радянському ж просторі утверджуються позиції соцреалізму. Незважаючи на певні пом’якшення ідеологічного контр- олю, він надалі неподільно панував в офіційному українському мисте- цтві. Отже, отримуємо вражаючу відмінність: тоталітарне мистецтво у фа- шистській Німеччині та її сателітах існувало близько 12 років (1933- 1945 рр.), а в Радянському Союзі – понад півстоліття (1932 – середина 1980-х рр.). Саме ця принципова відмінність визначила особливість “українського шляху” в мистецьких процесах ХХ століття.

RkJQdWJsaXNoZXIy Mzk4Mg==