Орест Голубець • Українське мистецво XX століття

18 О. М. Голубець мистецтво хх століття: український шлях в тіні, “оцінювалася нерідко необ’єктивно і суперечливо” 17 . Практично невідомим донедавна залишався доробок полтавчанина Всеволода Максимовича, учня Федора Кричевського та Івана Мясоєдова, талановитого митця, який прожив лише двадцять років і, поруч з іншими творами, створив справжній шедевр модерного малярства – полотно “Поцілунок” (1913). Така ж доля спіткала Михайла Жука, який послідовно дотримувався у своїх працях формотворчих засад сецесії. Малознаною у радянські часи була й виставка модерного живопису киянина Абрама Маневича. Вона вирізнялася надзвичайними художніми якостями і викликала справжню сенсацію в Парижі 1913 року. Аналізуючи процеси, які відбувалися в Україні на зламі століть, варто згадати й про те, що до моменту створення в грудні 1917 року Української академії мистецтв, на її західних і східних теренах не існувало художніх академій, тобто інституцій, які б могли програмно впроваджувати класичні ідеї академізму. Це мало подвійний ефект. З одного боку, художники немовби могли почувати себе вільніше. Разом з тим, за браком академічних навчальних закладів, не виникало безпосередньої потреби відвертого протистояння насаджуваним принципам класи­ цизму-академізму, і новітні європейські мистецькі течії появлялися у нас з помітним запізненням. У такій ситуації українські художники от­ римували право вибору – східного чи західно­ го освітніх векторів. Східний – представляла єдина Петербурзька академія, західний – давав значне різноманіття. Навчаючись на заході, наші художники засвоювали новітні віяння. Зокрема, мистецтво сецесії цілком природно та органічно увійшло в творчість О. Новаківського, який здобував мистецьку освіту у Кракові. Під час навчання у Мюнхені “до німецької сецесіїї долучилися О. Мурашко, А. Маневич, Г. Нарбут”, а Ф. Кричевський “вбирав сецесійні враження безпосередньо у Відні, студіюючи Г. Клімта” 18 . Підсумовуючи короткий аналіз культурно- мистецьких подій, що передували появі авангарду, зазначимо, що в загальній сукупності різнорідних явищ мистецтво на зламі ХІХ-ХХ ст. виявляє вкрай суперечливі тенденції. Остаточно змінюється оцінка суспільної значущості художника. Вона не має нічого спільного з усталеною раніше ієрархічною системою цінностей часів міметизму. Важливими стають не титули й регалії, а неповторні мистецькі здобутки 17 Членова Л. Г. Олександр Мурашко. Сторінки життя і творчості: Літературно-мистецьке видання. – К.: Артанія Нова, 2005. – С. 11. 18 Там само. – С. 11. М. Жук Обкладинка дитячої книжки “Три глечики” туш, акварель, 1926 В. Максимович Поцілунок, п.о., 1913