Орест Голубець • Українське мистецво XX століття

20 О. М. Голубець мистецтво хх століття: український шлях 1.2. Феномен українського авангарду на тлі історичних подій Для виявлення феномену авангарду варто, насамперед, звернутися до короткої характеристики тодішного історичного тла. До моменту, коли наприкінці 1920-х років було розпочато відверті репресії проти інтелігенції, а 1932р. ліквідовановсі мистецькі угрупуванняй запроваджено “єдинийтворчий метод”, культурно-мистецька ситуація в Україні була сповнена небувалої динаміки, швидкого перебігу суперечливих явищ, активного спілкування наших художників з навколишнім світом. Нове століття винесло на передній край принципово відмінні орієнтири: “Інтернаціоналізація світової культури, яку так енергійно проводив вік ХІХ, на його пікові – й зламі – обернулася широкою панорамою рухів за національне самоутвердження” 1 . Ця тенденція мала яскраве відображення в східних і західних українських землях. На розвиток подій вирішально впливала відсутність української держа­ ви як цілісного територіального утворення. Українці, які проживали по обид­ ва боки кордону, неодноразово втягувалися у страхіття Першої світової війни, криваві сутички революції і громадянської війни. У драматичній круговерті початку століття відбулися надзвичайно вагомі для історії України події. Найважливішим було, безумовно, утворення у Києві, після лютневої революції в Росії і приходу до влади Тимчасового уряду, Центральної Ради (17 березня 1917 року). Її очолив перший український Президент – Михайло Грушевський. Cаме за його ініціативи було засновано перший на українських землях вищий навчальний художній заклад – Українську академію мистецтв. Центральна Рада зробила вагомі історичні кроки на шляху творення суверенної держави. Виданий нею Перший Універсал проголосив автономію п’яти українських губерній у складі Росії. Третій Універсал формально фіксував утворення автономної Української Народної Республіки (до якої вже увійшли всі дев’ять губерній). Четвертий Універсал, прийнятий 1918 р. в екстремальній ситуації, після проголошення більшовиками у Харкові Радянської Української Республіки і кривавого наступу на Київ, стверджував, що Українська Народна Республіка розриває стосунки з більшовицькою Росією і виходить з її складу. Далі спостерігаємо швидкий і суперечливий розвиток подій. Під натиском більшовицьких військ Центральна Рада у процесі підписання Брестсько-Литовської угоди користає з допомоги німецької та австрійської армій. Владні структури “союзників” в результаті спричинили розпущення Центральної Ради та прихід уряду на чолі з гетьманом Павлом Скоропадським, який засудив “соціалістичні експерименти” і проголосив незаперечні пріоритети приватної власності. Час правління в Східній Україні П. Скоропадського є показовим в сенсі орієнтації, яку з позицій сьогодення можна було б назвати прозахідною. У прагненні здолати російську експансію чимало було зроблено для розвитку ідеї українства. Зокрема, розпочато масовий випуск українських підручників і запроваджено в більшості шкіл українську мову, збудовано нові гімназії, від­ крито університети в Києві та Кам’янці-Подільському, засновано національ­ ний архів і бібліотеку, відкрито Українську академію наук. Усе це підтверджує слушність думки про те, що “за кілька місяців Гетьманщина мала на своєму рахунку такі здобутки в царині культури, про які мріяли багато поколінь 1 Бойчук і бойчукісти, бойчукізм: Каталог виставки / Автор вступної статті та упорядник каталога О. Ріпко. – Львів: Редак. – видав. відділ обл. управління по пресі, 1991. – С. 3.

RkJQdWJsaXNoZXIy Mzk4Mg==