Орест Голубець • Українське мистецво XX століття

25 Мистецтво першої третини ХХ століття Наукові дослідження і програмно організовані фондові музейні виставки останніх років відкривають правдиву інформацію – Україна по праву може гордитися видатними представниками та засновниками багатьох течій авангарду, які істотно впливали на розвиток світового мистецтва впродовж усього ХХ століття. Як відомо, термін “український аван­ гард” уперше запропонував паризький мис­ тецтвознавець Андрій Наковий для виставки “Tatlin’s Dream” (“Ідея Татліна”), яка відбулася в Лондоні 1973 році та у радянський час залишалася для нас невідомою. Тоді світ побачив твори видатних українських художників – Василя Єрмилова та Олександра Богомазова. Ця подія дала вагомий поштовх для перегляду низки імен авангардистів, пов’язаних з відомими мистецькими осередками – Києвом, Харковом, Львовом, Одесою 10 . Після офіційного визнання у 1990-х роках, у часи державної незалежності, поняття “український авангард”, перелік імен, що увійшли до його ареалу, і справ, до яких вони були причетні, став справді вражаючим. Дарія Зельська-Даревич – український учений-мистецтвознавець, що нині проживає в Канаді, зокрема зазначає: “На початку ХХ ст. українські митці були серед творців російського авангардного мистецтва. Найвизначнішими серед них були Давид і Воло­ димр Бурлюки, Олександра Екстер, К. Малевич, В. Баранов-Росіне та В. Татлін. Малевич винайшов супрематизм, а Татлін став батьком конструктивізму після того, як вони залишили Україну та осіли в Росії, але обидва повернулися викладати до Києва наприкінці 20-х років. Екстер, яка часто їздила до Парижу, принесла до Києва ідеї футуризму і помагала влаштовувати в Києві виставки авангардного мистецтва. Виставки українського авангарду були організовані в Києві, Харкові, Одесі в той же сам час, як обидва Бурлюки виставлялися у “Блакитному вершнику” в Берліні (1911 рік). В. Кандінський, росіянин, що виріс в Одесі і був членом Асоціації південноукраїнських художників, продовжував виставляти свої твори з цією групою, навіть коли працював у Німеччині. Він також брав участь у Міжнародних салонах в Одесі 1909-1910 років, організованих скульптором В. Іздебським” 11 . Українські художники перебували у самому горнилі новітніх пе­ ретворень, нерідко при цьому відіграючи провідні ролі. Про це свідчать слова Ірини Горбачової, відомого дослідника авангардного мистецтва: “Революцій­ ні течії Франції, Німеччини та Італії – кубізм, футуризм і експресіонізм – викликають моментальну реакцію в Україні, де виникає такий оригінальний напрям як кубофутуризм, творцями якого булиОлександра Екстер і Олександр Богомазов. Веде перед й Олександр Архипенко – перший скульптор-кубіст у світі” 12 . 10 Горбачов Д. Український авангард // Мистецтво України ХХ століття. – К., 2000. – С. 36. 11 Зельська-Даревич Д. Розвиток українського малярства // Дух України. 500 ліття малярства. – Вінніпег: Видання мистецької галереї Вінніпегу, 1991. – C. 75-76. 12 Горбачова І. Українське мистецтво ХІХ – поч. ХХ ст. // Дух України. 500 ліття малярства. – Вінніпег: Видання мистецької галереї Вінніпегу, 1991. – C. 92. В. Татлін Проект пам’ятника ІІІ-му Інтернаціоналу, 1919-1920