Орест Голубець • Українське мистецво XX століття

48 О. М. Голубець мистецтво хх століття: український шлях Українські художники входили до різних угрупувань, відстоювали власні позиції, активно дискутували і конкурували між собою. Широко розповсюдженим і звичним явищем були міжнаціональні контакти на грунті творчих проблем. Чи не найхарактернішим у цьому плані було мистецьке об’єднання “Artes” (1929-1935 роки), яке в значній мірі дотримувалося засад авангарду. Очолювали групу Р. Сельський, а згодом Л. Ліллє, якийсь час до об’єднання примикали П. Ковжун та А. Пронашко. Вернісажі “Аrtes” відбува­ лися почергово у Львові, Тернополі, Станіславі, Варшаві, Кракові та Лодзі. З числа українських угруповань, що діяли безпосередньо у Львові, виділялися утворений навколо школи знаменитого Олекси Новаківського “Руб” (1932-1936 роки) та “Українське товариство прихильників мистецтва” (1930 -1939роки). Однакнайактивнішою і справді сподвижницькоюу багатьох відношеннях була діяльність Асоціації незалежних українських митців (АНУМ, 1931 – 1939 роки). АНУМстворенауЛьвові наоснові орнанізованого раніше ГДУМу. Важливо зазначити, що концептуальні засади її діяльності були багато в чому співзвучні зі східноукраїнською АРМУ. Члени організації виявляли постійну наполегливість у вирішенні, здавалось би, полярних завдань. Вони прагнули ідентифікації національного мистецтва, збереження зв’язку з його глибиннимкорінням, а, разомз тим, намагалися долатив ньому прояви архаїчності, замкнутості і провінційності, шукали шляхи утвердження своєї творчості на відповідному сучасності інтелектуальному рівні: “Взявши на свої стяги творчий доробок українських кубістів, сюрреалістів, експресіоністів, анумівці тим самим заявили свою позицію стосовно місця реальної дійсності у мистецькому змісті” 19 . СкладАНУМбувнадзвичайномобільний,постійно змінювався, поповнювався, об’єднував уродженців різних частин України, представників багатьох мистецьких шкіл, які мешкали в найвіддаленіших куточках світу. На час заснування членами Асоціації, зокрема, стали відомі художники і мистецтвознавці – Михайло Андрієнко і Микола Глущенко (Париж), Микола Бутович і Володимир Січинський (Прага), Марія Дольницька (Відень), Федір Ємець (Берлін), Лев Гец (Сянок), львів’яни Святослав Гординський, Михайло Драган, Маргіт і Роман Сельські. Серед численних учасників виставок АНУМ були такі відомі особистості, як Олександр Архипенко (Нью-Йорк), Олекса Грищенко (Париж), Оксана Лятуринська (Прага), Василь Масютин (Берлін), Олена Сахновська (Москва), Михайло Бойчук (Київ), ПетроМегик (Варшава), Петро Обаль (Краків) і багато інших. З початку заснування АНУМ нею керували Ярослав Музика, Павло Ковжун і Михайло Осінчук. Виняткова фундаментальність діяльності АНУМ пояснюється ще й тим, що навколо неї гуртувалося чимало відомих діячів культури, критиків і теоретиків мистецтва. Імена Миколи Голубця, Святослава Гординського, 19 Мисюга Б. Олександр Архипенко і проблема національного мистецтва в Галичині у 1930-і роки // Матеріали конференції “О. Архипенко і світова культура ХХ століття”. – Національний художній музей України, 2001. – С. 41. Г. Нарбут Обкладинка журналу “Наше минуле”, 1918