Орест Голубець • Українське мистецво XX століття

50 О. М. Голубець мистецтво хх століття: український шлях 1.4. Доля українських геніїв: О. Архипенко та М. Бойчук Завершуючи огляд довоєнного українського мистецтва, ще раз кон­ статуємо безперечний факт – українська земля дала світові чимало геніальних творців, талант яких проявився повною мірою в 1910-1930-х роках. Основу національного модерного мистецтва творили видатні постаті – М. Бойчук, В. Кричевський, Ф. Кричевський, О. Мурашко, Г. Нарбут, О. Новаківський, І. Труш та інші. Більшість представників авангарду також цілком свідомо себе національно ідентифікували, нерідко використовували народні традиції як вагоме підгрунтя модерних експериментів – О. Богомазов, Д. Бурлюк, О. Екстер, К. Малевич, А. Петрицький, В. Татлін та ін. Були серед них і такі, хто лише територіально, за місцем народження, може бути зарахований до кагорти українських митців – наприклад, уродженець Одеси В. Кандинський. Долі українськихмитців складалися по-різному – від світового визнання й отримання заслуженого авторитету до репресій та фізичного знищення. У цьому сенсі найяскравішими прикладами є життєві шляхи двох геніальних українських художників – Олександра Архипенка (1887-1964) та Михайла Бойчука (1882-1937). У мистецькому світі вони стояли на власних, далеко не схожих чи, навіть, протилежних позиціях, але обидва досягли вершин слави. Майже одночасно художники прибули до центру модерного європейського мистецтва – Парижа. Відмінність у тому, як і коли завершилися їхні життя, визначив лише один чинник – О. Архипенко назавжди покинув Україну, а М. Бойчук повернувся і його життя трагічно обірвалося на 22 роки раніше. Зокрема,О.Архипенковолодівенергієюпершовідкривача,щогенетично передалася йому від батька: “... Цей син київського інженера-винахідника, про­ фесора механіки в університеті Святого Володимира Порфирія Архипенка, був шаленим до праці! Його руки не могли, не вміли бути без діла”. Результати багатолітньої праці художника – вражаючі. Він організував 125 персональних виставок: “...117 галерей світу – від Нью-Йорка до Токіо – гостинно відчинили свої двері перед творами митця” 1 . Виняткове значення творчого доробку О. Архипенка, низки прове­ дених ним новаторських експериментів і відкриттів, які принципово зміни­ ли розуміння завдань і можливостей скульптурної пластики, визнане в усьо­ му світі. Його ім’я стоїть поряд із найвидатнішими творцями: “Вплив цього майстра на увесь розвиток мистецтва ХХ ст. незаперечний – саме він з кілько­ ма видатними художниками –П. Пікассо, Ж. Браком, М. Дюшаном, В. Кандинсь­ ким, К. Бранкузі визначив мистецьку парадигму минулого століття”. Його нестримну новаторську потугу можна прирівнювати хіба що до непересічного таланту П. Пікассо: “На початку ХХ ст. і Пікассо, і Архипенко відкривали нові можливості мистецької лексики, та самі засади їхньої творчості мали багато спільного. Обидва вони були, насамперед, винахідниками, піонерами. Слідом за ними, подолавши тимчасову розгубленість, йшли послідовники, обганяючи подекуди лідера на шляху, що він для них торував. А тим часом лідер винаходив щось нове, йшов далі, знову залишаючи учням намічену стежину. Тому то так багато періодів налічують дослідники творчості Пікассо, тому й Архипенко все 1 Степовик Д. Архипенківськими місцями Нью-Йорка й околиць // Матеріали конференції “О. Архипенко і світова культура ХХ століття”. – Національний художній музей України, 2001. – С. 76.