Орест Голубець • Українське мистецво XX століття

57 Мистецтво першої третини ХХ століття зацікавлень художника “органічно входили музика, поезія, література, гуманітарні науки..., він вільно й невимушено оволодівав мовами.” 34 . На відміну від О. Архипенка, котрий хоч і повсюдно організовував мистецькі школи, однак не приділяв особливої уваги творенню гурту своїх послідовників, ім’я М. Бойчука нерозривно пов’язане з такими усталеними нині поняттями, як “бойчукізм”, “бойчукісти” і, насамперед, “школа Бойчука”. Художник не мислив себе без певного оточення. Творення кола однодумців, де цілком закономірним видавалося запровадженням принципу колектив­ ного виконання мистецьких творів, було важливою програмною віхою його діяльності. Варто проте зазначити, що “школа Бойчука” ніколи не існувала як реальний навчальний заклад. Вона представляла яскраву особистість митця “зі всієюширокою системоюмистецьких поглядів, ідейних принципів і методики роботи – вдосконалення і самовдосконалення..., рухливий організм з міцними внутрішніми зв’язками, чутливий до суспільних процесів..., жила своїм життям і в той же час постійно еволюціонувала в середовищі..., вона існувала скрізь, де був Бойчук – у Парижі, у Львові, Києві, Одесі, Харкові” 35 . Власне оточення М. Бойчук почав форму­ вати у Парижі, куди він приїхав після навчання в Кракові та Мюнхені. У статті 1905 року, опуб­ лікованій в “Артистичному віснику”, І. Турш охарактеризував молодого митця як “стипендиста митрополита Шептицького” 36 . Зустріч художника з митрополитом Андреєм Шептицьким мала надзвичайно важливе значення для подальшої долі художника, для усталення його власних переконань: “Заїхав до митрополита... він мене дуже радо вітав... ми домовились тоді, що вже до Монахова (Мюнхена – О. Г.) не поїду, а навесні виїду до Парижа” 37 . Очевидно, що широта поглядів і всебічна обізнаність Митрополита захоплювали митця, поро­ джували впевненість у правильності майбутніх ідей неовізантизму. Він неодноразово звертався у своїй творчості до портретів глибоко шанованої ним духовної особи. Згадаймо, що один зі створених ним портретів стане окрасою каталога виставки АНУМ – “Митці митрополиту А. Шептицькому”. Перший показ колективних творів школи М. Бойчука відбувся на “Салоні незалежних” у Парижі в травні 1910 року. Гурт молодих митців об’єднала спільна назва – “Renovation Bizantine” (“Відродження візантійського мистецтва”). До кола “бойчукістів” належали: М. Касперович, С. Сегно С. Нелепінська, С. Бодуен де Куртене, Я. Леваковська, Х. Шрамм, О. Шагінян, 34 Бойчук і бойчукісти, бойчукізм: Каталог виставки / Автор вст. ст. та упорядник каталога О. Ріпко. – Львів: Редак.- видав. відділ обл. управління по пресі, 1991. – С. 8. 35 Там само. – С. 3. 36 Труш І. (Огляд виставки) // Артистичний вісник. – Львів. – 1905. – Зошит V. – С.58. 37 Бойчук і бойчукісти, бойчукізм: Каталог виставки / Автор вст. ст. та упорядник каталога О. Ріпко. – Львів: Редак.- видав. відділ обл. управління по пресі, 1991. – С. 7. С. Нелепинська-Бойчук Ілюстрація до вірша Т.Шевченка “Мені тринадцятий минало”, ксилографія. 1928