Орест Голубець • Українське мистецво XX століття

71 Тоталітарне мистецтво і нонконформізм У зв’язку з цим, не можемо уникнути закономірного запитання: як на посаді керівника вищого навчального закладу в окупованому німцями Львові опиняється В. Кричевський? Доля братів Кричевських, Василя і Федора, у багатьох відношеннях є показавою для процесів становлення радянського тоталітарного режиму і його мистецької ідеології у вигляді соцреалізму. Вона сповнена парадоксів і трагічних непорозумінь. Брати достеменно знали про реальні художні цінності, були організаторами і першими професорами Української академії мистецтв. За радянських часів вони продовжували викладати в Київському художньому інституті. Їм першим в УРСР, у 1934 році було присвоєно почесні ступені доктора мистецтвознавства, а 1940 року – почесні звання Заслужених діячів мистецтв УРСР. Після створення відомої картини “Переможці Врангеля” в особі Ф. Кричевського радянські ідеологи “знайшли соціалістичного реаліста номер один”. Проте, незважаючи на всі зовнішні атрибути суспільного возвеличення, він (як і його брат) мав власні переконання: “З’явившись найбільшою зіркою соціалістичного реалізму та творцем міцної художньої реалістичної школи в Україні з її яскравими національними особливостями, він по суті не був радянською людиною і ніколи не збирався бути такою” 23 . Незважаючи на те, що Кричевські належали до кагорти художників, котрих радянська влада обирала для підтвердження “високих ідеалів” соцреалізму, вони ніколи, насправді, не сприймали цього химерного пород­ ження тоталітарного суспільства. Митці розуміли підступність тоталітарної системи і постійну, приховану в ній небезпеку, адже були безпосередніми свідками трагічної долі своїх колег – О. Мурашка і М. Бойчука. Не випадково, мабуть, напередодні Другої світової війни Василь Кричевський разом із сином перебував у Львові, а Федір подорожував, відвідуючи Станіслав, Коломию, Кути, Криворівню, Жаб’є. Повернувшись до Києва, він, як і Василь у Львові, відмовився від евакуації на схід і змушений був якийсь час переховуватися. Перед другим, повоєнним приходом до Львова радянської влади обидва брати 23 Лобановський Б. Український живопис у лабетах пребудов: від джерел соцреалізму до 1980-х років // Реалізм та соціалістичний реалізм в українському живопису радянського часу. – К.: LK “Maker”, 1998. – С. 28. Ф. Кричевський. Життя, п., темпера, 1925 – 1927