Орест Голубець • Українське мистецво XX століття

97 Тоталітарне мистецтво і нонконформізм Один із найголовніших ідеалів кра­ си в мистецтві соцреалізму був підкресле­ но трагічним – беззастережна пожертва особистості заради утвердження панівної ідеології, сили тоталітарної держави. Са­ ме тому в творчому доробку митців на перший план повинна була виходити історико-революційна і військова тема­ тика, характерний образ героя-мученика, готового без зайвих роздумів віддати життя за теоретичні постулати його вож­ дів, за остаточну перемогу такого назагал незрозумілого поняття як “світова ре­ волюція”: “Загартована, уся з броні і волі, героїчна людина ідеально вписувалася у тоталітарний синтез мистецтв. Її осо­ бистий характер, її ідеали, її думки і почут­ тя позбавлені самоцінності. Вона завжди екстравертно спрямована “вперед”, на “ворога”, завжди готова здолати будь- які стихії і перешкоди. В ній насамперед поціновується здатність напружувати зу­ силля фізичні і духовні, безумовна відда ність ідеологічним завданням. Цю непо­ дільну відданість на мові більшовиків називали “ентузіазмом”, а на мові націонал- соціалістів – “фанатизмом” (переклад з російської – О. Г.) 7 . Історико-революційна і військова те­ матика залишалася провідною, незалежно від часової дистанції, що відділяла людей від конкретних подій. Вона займала доміную­ че місце на помпезних виставках, присвячених ювілеям партії і держави, а також їхнім постійним сателітам – армії, міліції, комсомольцям, пожежникам тощо. Теоретичні об´рунтування таких акцій межували з відвертим абсурдом. У каталозі Третьої Всесоюзної художньої виставки “Всегда начеку” (“Завжди напоготові”) зазначено: “Героїчне минуле і сучасність, спадковість славних традицій, самовіддане служіння особистого складу органів внутрішніх справ країни своєму народові відкривають перед художниками невичерпні можливості творчого вирішення теми” (переклад з російської – О. Г.) 8 . Так само, штучно вип’ячували значення цих подій, як це зроблено, наприклад, у каталозі “Виставки художників західних областей України, присвяченої 40-річчю возз’єднання українського народу”: “Рішучий поворот до тематичної історично-революційної жанрової картини – найвизначальніше і суттєве явище художнього життя західних областей України 1960-1970-х років. Найважливішими віхами цього глибокого процесу стали виставки, присвя­ чені 50-літтю і 60-літтю Великої Жовтневої соціалістичної революції та утво­ 7 Гюнтер Х. Тоталитарное государство как синтез искусств // Соцреалистический канон. Сб. статей под общей ред. Х. Гюнтера и Е. Добренко. – Санкт-Петербург: Академический проект, 2000. – С. 14. 8 Всесоюзная художественная выставка “Всегда начеку” / Автор вступительной статьи Я. М. Дую- нов. – М.: Союз художников СССР, 1982. – С.6. О. Ацманчук Дано наказ, п., о., 1957 В. Токарєв Комісар, п., о., 1967