ЛЕГКА АТЛЕТИКА

136 ця приземлення чи падінням у бік . Для підвищення ефектив - ності приземлення обидві ноги треба піднімати майже до го - ризонтального положення , щоб п ’ яти були трохи нижче за таз . Роблять це двома способами : нахилом плечей уперед у гру - пуванні або відвівши плечі трохи назад . Як тільки стопи тор - кнуться піску , розпочинається згинання ніг у колінах . Закін - чують приземлення глибоким присіданням ( згинанням ніг і виходом або падінням уперед - убік ). Спосіб « зігнувши ноги » є найпростішим . Після відштовху - вання стрибун третину довжини стрибка перебуває в положенні « кроку », потім підтягує поштовхову ногу до махової , наб лижає коліна зігнутих ніг до грудей , не дуже нахиляючи тулуб уперед , а руки опускає уперед - униз ( рис . 7). Рис . 7. Техніка виконання стрибка у довжину способом « зігнувши ноги » Приблизно за пів метра до місця приземлення стрибун ви - прямляє ноги , виставляючи стопи якнайдалі вперед , а руки відводить униз - назад . Отже , стрибун займає положення гру - пування з опущеними вниз руками . Ці компенсаторні рухи ру - ками сприяють ліпшому розгинанню гомілок перед призем - ленням і збереженню рівноваги . Недоліком цього способу є можливе обертання вперед у польоті , що суттєво зменшує ефек - тивність стрибка . Спосіб « прогнувшись ». Спосіб стрибка у довжину « про - гнувшись » за структурою рухів під час польоту є більш склад - ним , ніж спосіб « зігнувши ноги » ( рис . 8). На початковому етапі спортивної майстерності його здебільшого рекомендують стри - бунам , які мають недостатньо сильний поштовх . Цей спосіб за -