ЛЕГКА АТЛЕТИКА

137 стосовували провідні стрибуни Європи і світу : Р . Рузерфорд ( Ве - ликобританія ) — 8,51 м , Р . Емміян ( СРСР ) — 8,86 м , Х . Дрекслер ( Німеччина ) — 7,45 м . Після активного відштовхування і висо - кого польоту стрибун у повітрі займає положення виліт « у кро - ці », коли махова нога , зігнута в колінному суглобі , розташова - на попереду , стопа піднята угору . Рис . 8. Техніка виконання стрибка у довжину способом « прогнувшись » Стрибун робить активний мах ногою під час виконання останнього кроку розбігу . Стрімке сходження махової ноги й активне посилання верхньої частини тулуба вперед дають змо - гу спортсменові на більшу відстань просунутись за вертикаль у завершальній фазі відштовхування . Це забезпечує більш ши - рокий виліт « у кроці » і створює сприятливі умови для групу - вання і приземлення . Виліт « у кроці » закінчується опусканням махової ноги вниз і відведенням її назад до поштовхової . Під час виконання компенсаторного руху плечі максимально від - хиляються назад . Тільки завдяки цьому своєрідному прогино - ві спортсменові вдається здійснити максимальне виведення таза вперед . Стрибун після відштовхування згинає поштовхо - ву ногу в колінному суглобі . Одночасно з опусканням махової ноги спортсмен дугоподібним рухом вниз - назад - у сторони під - німає руки вгору . Наступає певна пауза , коли спортсмен займає положення « прогнувшись » у середній частині польоту . Стрибун прогинається в поперековому відділі хребта , відводячи пле - чі і ноги назад . Максимальний прогин із зависанням забезпе - чує високий політ і вдалий стрибок . Водночас момент обертан - ня зведено до мінімуму , а м ’ язи , які беруть участь у підніманні